Через карантин Тернопіль втратив майже сто мільйонів гривень
Пандемія коронавірусу істотно вплинула на бюджет міста. Надходження зменшилися, незаплановані видатки – зросли. Якщо одні галузі економіки працювали, то інші змушені були припинити роботу, а частина із них так і не відновилася…
Отож скільки місто витратило у боротьбі з COVID-19 та чому не вдалося виконати бюджет за перше півріччя ми розпитали у Вікторії Остапчук, заступниці міського голови.
Цифри та втрати – до чого призвів карантинний режим
З другої половини березня, коли розпочався карантин, надходження до міського бюджету зменшилися. Це негативно вплинуло на виконання бюджету: із запланованих 1153,9 млн грн у першому півріччі 2020 року, надходження склали 1068,4 млн грн, тобто 92,6%.
Не вдалось виконати податок на доходи фізичних осіб. Із запланованих 533,7 млн грн до “скарбниці” міста надійшло 470,2 млн грн, втрати склали – 63,5 млн.
“Через те, що у березні 2020 року на державному рівні звільнили від плати за землю та податку на нерухомість, по цих платежах неодержано – 8,8 млн та 2 млн відповідно. Щоби підтримати підприємців, на квітень міська рада встановила нульову ставку єдиного податку та зменшила у 2 рази ставку на травень для платників І та ІІ груп. За рахунок цих пільг, втрати до бюджету – 7 млн грн. Оскільки була заборона на діяльність закладів харчування та того, що знизилась платоспроможность населення, в нас є втрати по акцизу 5,4 млн грн.”- розповідає Вікторія Остапчук.
У Тернополі тимчасово призупинили або скоротили надання адміністративних послуг. Державні реєстратори та “паспортний стіл” працював в скороченому режимі. Через ненадання цих послуг виникли збитки – 3,5 млн грн. Загалом втрати бюджету громади у зв’язку пандемією коронавірусу за І півріччя 2020 року орієнтовно становили 90,0 млн грн або 10,9 відсотків від запланованих власних доходів.
Заступниця міського голови Вікторія Остапчук не виключає, що до кінця року можливі збитки понад 200 млн грн. Навіть при послабленні карантинних заходів, деякі підприємства не відновили роботу, а інші відновили не в повному обсязі.
Далі у розмові із командою Центру громадського контролю “ДІЙ” в Тернополі (ГО “Центр громадського моніторингу та аналітики”) Вікторія Остапчук пояснює витрати та доходи міського бюджету за півріччя.
Чому у порівнянні з 2019 роком планові надходження по ПДФО за півріччя збільшили майже на 100 млн грн?
“Планові показники розраховує фіскальна служба залежно від росту мінімальної зарплати, а вона змінюється декілька разів на рік. Також враховують ріст найманих працівників, збільшення кількості суб’єктів господарювання. Є рекомендований міністерством фінансів показник росту по цьому платежі, але в основному показник відштовхується від кількості суб’єктів господарювання, кількості найманих працівників та від росту мінімальної заробітної плати.
Якби в нас не було такої ситуації із середини березня, цей показник був би реальним до виконання. Чому є перевищення, навіть коли йде карантин у порівнянні із минулим роком? Тому що частина суб’єктів господарювання працювали, зокрема бюджетна сфера. І частина роботодавців, щоб втримати найманих працівників, виплачувала заробітню плату. Можливо десь були затримки, але все ж таки вони їх не звільняли. Тому у порівнянні з минулим роком у нас є зріст, але, звісно, це не те, що ми планували.”
А яка ситуація із державними субвенціями?
“Субвенції на освіту та охорону здоров’я будуть виконуватись в межах плану. Бюджетна сфера не припиняла своєї роботи, навіть заклади освіти не припинили своєї діяльності, вони просто працювали в дещо іншому форматі. Тому ми сподіваємося, що планові показники будуть виконані в повному обсязі.
Що стосується субвенцій по соціальній сфері, які покривають субсидії, можливе недоотримання коштів у 2020 році. Проте, сподіваємося, що вони надійдуть на початку наступного року. Наразі проблем із субвенціями ми не бачимо, але не знаємо яка буде ситуація з карантином, чи буде друга хвиля, чи буде третя хвиля… Тому розраховуємо з того, що є на сьогоднішній день.
На які витрати у боротьбі із коронавірусом міська рада виділила гроші?
“На сайті ми висвітлюємо видатки в цілому, проте ведемо облік цих витрат. На дохідну частину – це мінус 90 млн, а у витратній частині це незаплановані витрати. Це кошти, які виділялися з міського бюджету, державного та обласного. Зокрема на галузь охорони здоров’я станом на 9 липня виділили 43 млн 644, 4 тис з яких на доплату працівників медичної галузі спрямовано майже 17 млн. Із цієї суми міська доплата- 15, 5 млн, а з держбюджету – 1,4 млн.
Що стосується засобів індивідуального заходу, медикаментів і тест-систем, то з міського бюджету витратили 7 млн 147 тис. грн, з обласного – 500 тис. грн, а із державного бюджету кошти на це не надходили.
По капітальних видатках з міського бюджету направлено 18, 1 млн і 1 млн гривень з обласного бюджету, в цілому 19,1 млн. За ці кошти придбали: апарати ШВЛ- 17 штук, монітори спостережень пацієнтів- 14 штук, бронхоскоп- 1 шт, кисневе обладнання -1 штука, УЗД апарат для кардіології- 1 шт (ціна -2 млн грн), дефібрилятор – 4 штуки, кисневий концентрат -3 штуки, переносний рентген-апарат- 1 штука, УЗД апарат – 1 штука, інфузомати-11 штук.
Це обладнання розподілили між першою міською та дитячою міською лікарнями.
Крім того, виділили 880 тис. грн допомоги на школу з футболу та ігрових видів спорту, що на вулиці Бойчуків, де облаштували тимчасовий шпиталь для хворих. Шпиталь розрахований на перебування більше ніж на 100 хворих та був місцем для тимчасової ізоляції медичних працівників. Це було зроблено за першої хвилі і ми не могли розрахувати точну кількість хворих. Тоді ми вважали, що є загроза, що лікарні не зможуть приймати такої кількості хворих. На щастя, такої ситуації не сталося.
Ще 160 тисяч виділено для придбання засобів індивідуального захисту для працівників транспортної галузі – водіїв, які працюють на громадському транспорті.”
А як забезпечували дотримання вимог МОЗ у навчальних закладах?
“Придбали засоби індивідуального захисту на 1 млн 550 тисяч, для працівників дошкільних закладів, оскільки була відновлена їх робота, а також засоби індивідуального захисту в тих школах, де було проведено ЗНО. Маски, дезінфектори, термометри були придбані в такій кількості, щоб можна було забезпечити їхні потреби без батьківських грошей.
1 млн 82 тис спрямовано на придбання так званих безворсових килимків (карематів), щоб можна було замінити в усіх дошкільних навчальних закладах. У дошкільних навчальних закладах усі вимоги МОЗу були виконані. На це витратили майже 7,7 млн, а 5 млн 666 тисяч витратили на навіси в садочках для облаштування місць перебування дітей на вулиці (в т. ч. павільйони).
В загальному витратили 43 млн 644 тис. грн за 4 місяці, з них – 1 млн 365 було виділено з державного бюджету, 1,5 млн з обласного. Все решта з міського.”
Чи вдалася міська рада до оптимізації та перегляду цьогорічних витрат?
“На минулій сесії ми переглянули всі статті витрат і там, де немає аварійних ситуацій або роботи, які можна виконати на наступний рік, призупинили. Якщо будемо бачити що за 9 місяців ми не зможемо перекрити цих сум або ситуація погіршиться, можливо, будемо коригувати дохідну і витратну частини. Міський бюджет, на відміну від державного, не може бути дефіцитним, тобто дохідна частина має відповідати витратним. Якщо ми замовляємо роботи ми маємо за них розраховуватися, тобто не можемо створювати бюджетної заборгованості.”
Як бачимо, пандемія коронавірусу спричинила значні фінансові втрати у бюджеті міста. Якщо ситуація погіршиться і карантин продовжать, то збитки будуть ще більшими. Усе залежить від того, яка буде статистика щодо кількості інфікованих в Тернопільській громаді.
Центр громадського контролю «ДІЙ!» в Тернополі
Довідка: Центр громадського контролю «Дій!» – проект чеської організації People in Need за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program». Проект полягає у розбудові в Україні мережі моніторингових центрів, які опікуються питаннями громадського контролю за діяльністю органів місцевої влади. До основних компонентів діяльності проекту відносяться: моніторинг та аналітика, адвокація, громадсько-правова просвіта, створення проактивності місцевого громадського сектору та його консолідація. Мережа на цьому етапі охоплює ключові міста в Україні, де на сьогодні цікава і динамічна громадсько-політична активність – Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ та Маріуполь (Донеччина).