Заслужений артист України, актор театру i кiно Сергiй Андрушко з перших днiв повномасштабної вiйни став до лав ЗСУ.

Чоловiк розповiдає, 25 лютого 2022 року записався до територiальної оборони Тернопiльщини. На сходi України воює майже рiк. Зараз вiн приїхав до Тернополя у вiдпустку. У Мiжнародний день театру боєць розповiв Суспiльному про свою роль у захистi держави.

За його словами, до тероборони Тернопiльщини пiшов у першi днi повномасштабної вiйни. За цей час побував у гарячих точках, був поранений та на реабiлiтацiї.

“Це зовсiм iнший свiт, коли потрапляєш туди. Все докорiнно перевертається, як то кажуть, з нiг на голову. Доводиться звикати до iншого життя, до незвичних умов проживання. Доводиться змiнювати затишну гримерку на вiйськовий блiндаж, часом не дуже сухий, м’яко кажучи. Але до всього людина звикає”.

У своїй гримерцi Сергiй Андрушко не був з листопада минулого року. Тодi, пригадує чоловiк, вперше пiд час несення служби, приїхав додому у вiдпустку.

“Стiл той самий, все те саме. Залишається тiльки повернутися. Мiсце моє нiхто не займав. Чекають. Значить все добре. Я бiльше тридцяти рокiв вже в театрi. В цiй гримерцi я провiв бiльшу частину свого життя. Зiграв понад сто ролей. Кожну роль актор перечитує, продумує, потiм iдемо на сцену репетирувати. Так само на виставу”.

Чоловiк каже, за 30 рокiв на сценi траплялося рiзне. Були й смiшнi ситуацiї.

“Якось я йшов по сценi, а лiхтарi менi ж в очi свiтять i все решта здавалося темним. I тут, граючи у виставi “По щучому велiнню”, я раз, бах, i пiшов вниз в оркестрову яму. Там висота бiльше двох метрiв, мабуть. Якось так ноги пiшли вперед, я впав i руками так замортизував, що зламав собi великого пальця на руцi. Ну нiчого, вилiз з тої ями. Дограв ще пiв вистави. Я граю, дивлюся, що рука вже робиться така, як барабан. Але нiчого, глядачi – дiтки, вони собi, мабуть, зрозумiли, що “по щучому велiнню” Хома собi там впав, потiм вилiз i далi почав грати”.

Востаннє, до початку повномасштабної вiйни, актор грав у виставi “Майська нiч”.

“Вже вiдвик трохи вiд цiєї сцени, вiд глядача. Але нiчого, дасть Бог перемогу, i все стане на свої мiсця”, – каже актор.

На запитання, яку роль хоче зiграти пiсля перемоги, Сергiй Андрушко вiдповiв так:

“Зараз я граю, менi здається, одну з найголовнiших ролей, якi є. Це захист Батькiвщини, а далi повернемось, подивимось, побачимо. Щось ще зiграю. Театр – це все. Це друга сiм’я. В мене є сiм’я одна: моя дружина, дiти, родина. А друга сiм’я, якби це пафосно не звучало, але воно так i є, – це театр, це мої колеги по роботi, по сценi”.