Пiсля початку вiйни, вiдколи Росiя вторглася в Україну, я натрапив на багато постiв європейських органiзацiй чи iнтелектуалiв, переважно лiвих, що поширюють пропаганду на користь Росiї.

Росiйська пропаганда – це рiзновид так званої чорної пропаганди, коли бiльшiсть фактiв, якщо не всi, налаштованi згори донизу пiд намiри Кремля. Та пропаганда, яку я бачив вiд органiзацiй у Європi, що так чи iнакше пiдтримують росiйський уряд, переважно “сiра”. У цьому випадку початок береться з фактiв, якi дiйсно мали мiсце, але потiм напрямок обговорення чи подачi iнформацiї змiнюється з реальної проблеми/походження проблеми на зовсiм iнший порядок денний. Змiнюючи фокус, манiпулятор вiдволiкає громадськiсть вiд спроби розв’язати проблему i виграє час – у такому випадку, для Кремля на скоєння злочинiв без жодних наслiдкiв.

Бiльшiсть органiзацiй/осiб, про яких я згадав вище, подають себе як “миротворцi”. Благородний намiр, але що насправдi? Я подумав, що було б добре розбити манiпулятивний пiдхiд, якi вони використовують, щоб нагадати про небезпеки вiйни, яка лютує в Європi.

Тож я збираюся дискутувати зi набором наративiв вiд таких “миротворцiв”.

З чого б вони почали? Скорiше за все, вони б сказали, що погоджуються з аргументами Єврокомiсiї, США та НАТО щодо кризи в Українi. Слово “криза” вживається навмисно, їм слiд уникати слова “вiйна”, тому що воно занадто негативне, i потiм буде важче змiнити порядок денний. Далi “миротворцi” навiть висловлюватимуть сум з приводу того, що люди помирають, але на цьому хороше закiнчується.

Тепер настав час змiнити порядок денний. Як би ви це зробили? Один з найкращих методiв – змусити читача почуватися винним або боятися. Дозвольте менi показати вам кiлька аргументiв, якi вони б використали.

“Пiдтримка України лише подовжує конфлiкт. Нам потрiбно прийняти росiйськi умови, чи ви хочете, щоб бiльше людей загинуло? Чи ви хочете пiдтримати вбивства? ”. “Такий хороший свiт суспiльство побудувало пiсля Другої свiтової вiйни. Ви хочете зламати його, пiдтримуючи продовження конфлiкту? Припинiть це просто зараз!” I класичний наратив: “Якщо ми не приймемо росiйськi умови, ми всi помремо в ядернiй катастрофi”.

У цей момент, якщо ми вiдчуваємо провину чи страх, ми потрапляємо в пастку манiпулятора. Ми вiдкриваємо свою свiдомiсть i залишаємо її без захисту. Якщо вiд нас не йде нiякої реакцiї, манiпулятор може контролювати нашi почуття i направляти думки в той бiк, який вiн хоче.

Давайте уважнiше подивимось на кожен з цих наративiв.

Почнiмо з першого: “Пiдтримка України лише подовжує конфлiкт. Нам потрiбно прийняти росiйськi умови, чи ви хочете, щоб бiльше людей загинуло? Чи ви хочете пiдтримати вбивства?”

Кожен українець хотiв би сьогоднi зупинити вiйну i мати мир. Та чи хоче Кремль миру? “Миротворцi” хочуть, щоб Україна прийняла умови Кремля. Невже це мир? Ми всi знаємо, що вiдбувається, коли приходить росiйська армiя. Людей катують i вбивають тiльки тому, що вони українцi, ґвалтують жiнок i дiтей. Крiм того, цi злочини росiйська армiя вчиняє з вiдчуттям задоволення. Для тих, хто не бачив або забув, – посилання на ресурс, де збирають росiйськi злочини для мiжнародної спiльноти.

Такого миру хочуть “миротворцi”. Мир цiною українських життiв. Україна жила в мирi до лютого 2014 року, коли Росiя вторглася в Крим. Українська армiя не зробила жодного пострiлу в Криму, намагаючись уникнути будь-якої ескалацiї. Чи призвело це до миру? Нi, це призвело до росiйського вторгнення на Донбасi.

Вiсiм рокiв точилися перемовини з росiйським урядом щодо пошуку мирної угоди. Це допомогло? Нi, це призвело до повномасштабної вiйни у 2022 роцi.

З агресором не можна домовлятися, це просто не працює. Пригадайте, що сталося пiсля 1938 року, коли Гiтлер був задоволений Мюнхенською угодою. Це призвело до величезної вiйни та величезних втрат життiв. Запитайте будь-якого детектива, що станеться, якщо серiйний вбивця залишиться безкарним, а правоохороннi органи навiть не намагатимуться його зупинити. Вони вам точно скажуть, що манiяки збираються вбивати ще бiльше. Минуле людської цивiлiзацiї нам чiтко показує – з манiяками не домовляються, їх зупиняють.

Другий наратив: “Суспiльство побудувало такий хороший свiт пiсля Другої свiтової вiйни. Ви хочете наражати його на небезпеку, пiдтримуючи продовження конфлiкту? Припиняйте це зараз же!”

Це дiйсно чудово, що “миротворцi” згадують Другу свiтову вiйну, але про ключову частину забувають розповiсти. Мiльйони солдатiв пожертвували собою, щоб ми могли жити в мирi. Є навiть прислiв’я, щоб пам’ятати полеглих: “Нiколи знову”. Тобто ми, як свiтове спiвтовариство, маємо вживати запобiжних заходiв, щоб уникнути жахiв цiєї вiйни. Та чи дiйсно ми це зробили? Чи намагалися ми зупинити наступ нинiшньої вiйни?

Росiйська держава, як вiдомо, не з’явилась за один день. Насправдi минули десятилiття, коли Росiя вчиняла злочини без жодних наслiдкiв. Вiйни в Молдовi та Грузiї на початку 90-х рокiв попереднього столiття, двi вiйни в Iчкерiї, потiм знову вторгнення в Грузiю, вiйни в Сирiї, Криму, на Донбасi. Можливо, це навiть не всi. Чи намагалося свiтове спiвтовариство зупинити Росiю? Навпаки, воно сприяло їй. Один iз прикладiв – рай, який захiднi країни створили для вiдмивання грошей для росiйських елiт.

Я дам тут лише два посилання, щоб ви занурилися в цю тему, яка потребує окремого висвiтлення, через важливiсть для європейської демократiї та складнiсть проблеми. Посилання на звiт Transperancy International та на доповiдь Нiдерландського Гельсiнського комiтету.

А тепер погляньмо на ситуацiю перед повномасштабною вiйною в Українi з погляду росiйської елiти. Вони дивляться на це i думають: гей, ми чинимо злочини, вбиваємо людей, i якi наслiдки? Ми вiдмили нашi грошi. Непогано, так?

До речi, на цi грошi годують i наших друзiв-“миротворцiв”. Моє питання до них: “Скiльки коштує свобода та гiднiсть людини?”

Останнiй наратив вiд “миротворцiв” та Кремля – про ядерну зброю: “Якщо ми не приймемо росiйськi умови, ми всi загинемо в ядерному апокалiпсисi”.

Припустимо, що ми дiйсно прийняли росiйськi умови, а потiм що? Це призведе до гонитви країн за ядерною зброєю,i до хаосу у всьому свiтi.

Бачте, 1994 року Україна разом з iншими країнами, якi на той час володiли ядерною зброєю, пiдписали в Будапештi документ пiд назвою Будапештський меморандум. У рамках цього договору Україна вiдмовилася вiд третього ядерного арсеналу у свiтi в обмiн на гарантiї безпеки. Вгадайте, хто був однiєю з країн, якi пiдписали меморандум? Ви вже в курсi: Росiйська Федерацiя. Гарант, який обiцяв тебе захистити, та потiм пiшов вiйною. Найкращий наслiдок ядерного роззброєння, чи не так?

Якщо ми зараз приймемо росiйськi ядернi погрози, це буде кiнець будь-якому мiжнародному праву та домовленостям. Всi диктатори свiту будуть ставитися до мiжнародного права як до туалетного паперу. Найкращий закон – ядерна дубина, розмахуй нею, i кожна твоя примха задоволена. Нi, тiльки покарання Росiї може повернути довiру до мiжнародного права.

Повертаючись до “миротворцiв”. Пiсля того, як ви вiдчуєте провину та злякаєтесь їхнiх закидiв, вони спробують замiнити тему вiйни iншим викликом. Найкращий козир нинi – проблема клiмату. Це реальна проблема, i свiт повинен розв’язати її якомога швидше. Про це не обговорюється. Те, як ми експлуатували нашу планету протягом останнiх двох-трьох столiть, неприпустимо. Однак до нинiшньої вiйни це не має жодного стосунку.

Або “миротворцi” “продадуть” вам будь-яку iншу проблему. Аби тiльки вiдволiкти вашу увагу вiд вiйни, в якiй, без перебiльшення, вирiшується доля Європи на нинiшнє столiття. Якщо Збройнi сили України зазнають невдачi i фашистському режиму буде дозволено просунутись по європейському континенту, клiмат стане останньою проблемою, яка нас зачiпатиме.

Здається, що вiйна надовго, i свiтове суспiльство має бути напоготовi до спроб росiйських “проксi” вплинути на громадську думку, якщо ми хочемо врятувати свiт, в якому живемо.

Сергій Воронов
блогер

(FB)