У Кременці дослідили крипти Свято-Миколаївського собору: знайшли монети XVII століття та старовинний одяг

У Кременці на Тернопільщині завершили цьогорічні археологічні дослідження крипти Свято-Миколаївського собору, який у минулому був костелом францисканського монастиря.

Роботи у підземеллі розпочали 17 серпня. Тепер із виявленими матеріалами працюють археологи та антропологиня.

Про це Суспільному розповів директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Василь Ільчишин.

Серед знахідок — монети XVII століття, натільні медальйони, старовинний одяг, пояси та елементи вбрання, оздоблені золотими нитками.

Археологи знайшли монети та медальйони

За словами Василя Ільчишина, під час досліджень виявили монети 1660-х років — так звані боратинки часів польського короля Яна II Казимира.

Їх знайшли у засипці поховання. Дослідник пояснює, що монети могли бути пов’язані з тогочасним поховальним обрядом.

Також археологи виявили два натільні медальйони із зображеннями святих та Діви Марії.

Під Свято-Миколаївським собором, за історичними відомостями, розташовані сім крипт. Дослідження двох із них археологи розпочали ще минулими роками.

Цього року фахівці з Інституту археології НАН України зосередилися на повному дослідженні найменшої крипти — тієї, що розташована під паламаркою.

У криптах знайшли поховання заможних людей

Науковці вважають, що у криптах колишнього францисканського костелу ховали представників заможних верств суспільства.

Про це, зокрема, свідчать предмети одягу, знайдені під час археологічних робіт.

Серед них — пояс XVIII століття, вишитий золотими нитками, так званий слуцький пояс. Також археологи знайшли жіночий одяг та корсет, оздоблені золотим гаптуванням.

Цьогоріч під час експедиції виявили 12 поховань, які не були пограбовані, перепоховані чи зруйновані. Крім того, дослідники знайшли кілька десятків зруйнованих поховань. Точну їхню кількість науковці визначать після завершення підрахунків.

Антропологи досліджують останки людей, похованих 300–400 років тому

Разом з археологами у криптах працює антропологиня Інституту археології НАН України Юлія Ушкова.

За станом людських останків науковці можуть дізнатися більше про спосіб життя людей, яких ховали у криптах 300–400 років тому.

Дослідниця зазначає, що у похованих виявили значну кількість патологій зубної системи. Це може свідчити про особливості харчування, зокрема значну кількість вуглеводів і цукрів у раціоні, а також про якість води.

Стан кісток також свідчить, що багато з цих людей активно їздили верхи. Науковці виявили зміни у місцях прикріплення м’язів, які допомагають утримувати тіло на коні.

Водночас чимало травм, виявлених на кістках, були загоєними. На думку дослідників, це може свідчити про доступ похованих до медичної допомоги та підтверджувати їхній вищий соціальний статус.

Дослідження знайдених артефактів та людських останків тривають. Науковці планують детальніше проаналізувати отримані матеріали та встановити нові відомості про людей, яких поховали у криптах Кременця.