Мабуть, передбачаючи наше «Овва!» вiд побаченого, в коментарi до цiєї свiтлини Лариса Бойчун вiдразу ж застерiгає: «Писанки бувають i такi». I, безумовно, додає тим маленьким вiдкриттям про велетенськi писанки неабиякої втiхи.

Бо це таки справдi – майже неперевершено! Ажурне плетиво зi соломи писанкових форм у вправних жiночих руках воiстину вражає, пише Чорткiв Сiтi

– Найбiльша моя писанка заввишки два метри щороку виставляється на Великдень в церквi Успення Пресвятої Богородицi в Чортковi, – розповiла панi Лариса в недавньому ексклюзивному iнтерв’ю Чорткiв.City. – А найменша – заввишки 20 сантиметрiв, на нiй я розробляла принцип розрахунку плетення.

Вiдповiдаючи на низку iнших запитань, моя респондентка констатувала факт, що писанки з лози – це декоративнi символи свята, тому їх в основному замовляють для храмiв. Проте можуть вони слугувати окрасою не лише сакральних, а й суспiльних мiсць.

– Першою з такого циклу було писанка заввишки 1,7 метра, – деталiзує майстриня. – Її настоятель храму Успення Пресвятої Богородицi отець Мирон Карач вiддав чи то в Угринь, чи в Росохач, – додає. – А вже другу, двометрову, про яку я згадувала, залишив у себе на парафiї.

Цiкавлюся долею ось цих писанок, що на свiтлинi. Виявляється, двi з них поїхали на Львiвщину, одна – до собору святого рiвноапастольного князя Володимира Великого у Чортковi. Ще одна прикрашає тутешнiй ярмарок майстрiв.

Мистецтвом лозоплетiння Л.Бойчун вправно займається вже понад чверть столiття. Натепер вона – єдина представниця такого ремесла в Чортковi та околицях. Навiть сам перелiк створених нею предметiв просто вражає. З великоднiх атрибутiв це, крiм писанок, ще, звiсно, й великоднi кошики – як i кошики та кошички взагалi. Рiзноманiтнi вази, абажури для люстр та настiльних свiтильникiв, панно – як елементи iнтер’єру, котячi «будиночки», а ще – навiть черевики та дитячi колиски!

Кожен з мистецьких виробiв панi Лариси сам по собi надзвичайно трудомiсткий i процес виготовлення вiд зачину до завершення вимагає багато часу та зусиль. Звичайно ж, насiює чимало втоми. Проте спрага творчостi, якою, здається, наскрiзь просякнутi душа, серце та руки цiєї невгамовної жiнки, долає все. I стимулює до нових взiрцiв її багатої уяви, зачудованого бачення навколишнього свiту. Чи не так?

Фото зi Facebook-сторiнки Лариси Бойчун