В Україні під час воєнного стану всі чоловіки від 18 до 60 років є військовозобов’язаними, тому ті, хто не мають права на відстрочку та визнані придатними, можуть бути мобілізовані.

Втім, є категорії військовозобов’язаних, яких можна призвати лише за їхнім власним бажанням, передає Фіртка.

Право на відстрочку гарантує стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”. Там вказані обставини, за яких деякі категорії чоловіків отримують відстрочку від мобілізації.

Так, за потреби ці категорії військовозобов’язаних мають пред’являти в ТЦК та СП документи про відстрочку. За необхідності, можуть проходити ВЛК. Втім, призвати за мобілізацією їх можна лише за їх власним бажанням.

Йдеться про:

• студентів;
• викладачів та науковців,
• деякі категорії за професійною діяльністю;
• за визначеними сімейними обставинами;
• з визначеними хворобами;
• заброньованих працівників;

Відстрочка для здобуття освіти:

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

Відстрочка для викладання і зайняття наукою:

• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

За професійною діяльністю:

• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
• інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

За сімейними обставинами:

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу;
• вагітні жінки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

1. військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
2. працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
3. осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що надалі такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
4. осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але надалі такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

За станом здоров’я:

• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби, повний перелік яких є в законі;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною;
• особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;
• особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

Особи з інвалідністю можуть бути мобілізовані, якщо підходять за станом здоров’я і тільки за власним бажанням та за місцем проживання.

Бронь на роботі:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами та організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Мобілізація триватиме до закінчення воєнного стану. Військовозобов’язаним й надалі вручатимуть повістки

В Україні існує чотири види повісток. Наразі не вручатимуть повістки для призову на строкову військову службу, адже призов на строкову військову службу до ЗСУ та інших військових формувань не проводять через загальну мобілізацію.

Повістки, які виписують в Україні в рамках мобілізації, бувають кількох видів.

• Повістка для уточнення даних — це повістка, яку вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім’ї, стан здоров’я військовозобов’язаних, місце роботи тощо.
• Повістка на проходження військово-лікарської комісії — це повістка за підписом військового комісара зобов’язує пройти медичне обстеження.

До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного. Після медкомісії у цій картці буде вказаний висновок військово-лікарської комісії про придатність, непридатність чи обмежену придатність до військової служби.

• Мобілізаційне розпорядження — це повістка, яку вручають військовозобов’язаному після проходження медкомісії, якщо його визнали придатним до служби.

Такий припис зобов’язує з’явитися на призовний збірний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації (загальної або часткової).

У будь-якій повістці мають бути вказані:

• ПІБ, рік народження та адреса;
• місце роботи;
• вид повістки (уточнення облікових даних, проходження медкомісії, прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (раніше – військкомат), призов на військову службу);
• дата, час та адреса – коли й куди необхідно з’явитися;
• уточнення щодо необхідних документів;
• назва органу, печатка, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначимо, якщо людина не з’явиться за викликом у воєнний час, це загрожує штрафом від 1 700 до 3 400 гривень.

Водночас неявка без поважних причин в особливий період означає ухилення від призову і передбачає кримінальну відповідальність за ст. 335 Кримінального кодексу — карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Отже, за неявку передбачено адміністративне та навіть кримінальне покарання. Однак, є низка причин, які є поважними для неявки у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації.

Правозахисники назвали такі причини:

• хвороба;
• стихійне лихо;
• смерть рідної людини;
• інша вагома обставина, через яку призовник вчасно не прибув до територіального центру комплектування.

Відтак, необхідно подати до ТЦК та СП відповідні підтверджувальні документи про причини неявки. Це можна зробити одразу після зникнення причин або ж на етапі розгляду відповідної адміністративної справи.

Неявка призовника без поважної причини у будь-якому випадку спричинить покарання.