Перейти до контенту
Актуально!
Віталій Іванченко ·

International Economic Youth Lab: платформа для участі української молоді в міжнародному економічному діалозі

International Economic Youth Lab. Як молоді українці формують власний голос у міжнародному економічному діалозі.

Як молоді українці формують власний голос у міжнародному економічному діалозі

Від опитування в університетському середовищі до міжнародних обговорень і підготовки економічних рекомендацій — International Economic Youth Lab поступово переходить від представленої концепції до практичної роботи. Ініціатива, розроблена командою Комітету з міжнародних зв’язків, партнерств і співпраць Молодіжної ради при Міністерстві економіки та довкілля України, покликана створити регулярний простір для участі молоді в обговоренні економічного майбутнього країни.

Проєкт об’єднує кілька середовищ, які можуть посилювати одне одного: студентів і дослідників, молодих підприємців, українців за кордоном, експертів та міжнародні молодіжні спільноти. Його завдання — допомогти учасникам досліджувати конкретні проблеми, порівнювати міжнародний досвід і перетворювати висновки на обґрунтовані пропозиції.

Команда вже провела перше опитування в українському університетському середовищі, розвиває взаємодію із закладами вищої освіти та провела перші обговорення з представниками молодіжних спільнот Європи. Важливим кроком стало підписання меморандуму з Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана.

Про зміст International Economic Youth Lab, його перші кроки та перспективи розширення розповідає співініціаторка проєкту Тетяна Данилюк — заступниця голови Молодіжної ради з питань міжнародного співробітництва та голова Комітету з міжнародних зв’язків, партнерств і співпраць.

Як молоді українці формують власний голос у міжнародному економічному діалозі
Як молоді українці формують власний голос у міжнародному економічному діалозі

Ініціатива представлена на форумі Покоління відновлення 2026

International Economic Youth Lab представили на форумі «Покоління відновлення 2026», який відбувся 18 серпня в Києві, у конгресно-виставковому центрі «Парковий». Захід пройшов за участі міністрів, народних депутатів, представників міжнародних організацій і бізнесу, а Прем’єр-міністр України звернувся до учасників із відеопривітанням. У залі також були представники молодіжних рад, місцевого самоврядування та університетської спільноти, з якою команда розвиває подальшу взаємодію.

Для Lab форум став майданчиком публічного представлення концепції. Він дозволив пояснити, як молодіжна ініціатива може поєднати міжнародний діалог із регулярною аналітичною роботою та практичними пропозиціями.

Після презентації команда продовжила роботу над університетським і міжнародним напрямами. Саме ці перші кроки формують основу для подальшого розширення проєкту.

Що таке International Economic Youth Lab

International Economic Youth Lab — молодіжна аналітична та діалогова ініціатива. В її основі лежить послідовний процес: дослідження теми, консультації з молоддю, обговорення з експертами, підготовка аналітичного документа та формулювання рекомендацій.

Такий формат допомагає пов’язати особистий досвід учасників із ширшими економічними питаннями. Труднощі з пошуком першої роботи можуть стати темою дослідження переходу від освіти до зайнятості. Досвід відкриття власної справи — основою для аналізу бар’єрів молодіжного підприємництва. Навчання або робота за кордоном — джерелом прикладів, які варто вивчити з огляду на українські потреби.

Lab має дати цьому досвіду структуру. Учасники зможуть уточнювати проблему, збирати інформацію, перевіряти свої припущення й готувати пропозиції, зрозумілі для експертного та інституційного обговорення.

Як молоді українці формують власний голос у міжнародному економічному діалозі
Як молоді українці формують власний голос у міжнародному економічному діалозі

— Тетяно, яку головну потребу має задовольнити Lab?

Ми хочемо створити зрозумілий шлях, через який молода людина може долучитися до роботи над економічним питанням. Багато людей мають власні спостереження, ідеї та бажання бути корисними. Важливо допомогти їм зробити наступний крок: дослідити проблему, обговорити її з іншими й оформити свої висновки.

У Lab ми закладаємо регулярну модель такої роботи. Вона дозволяє поступово набувати досвіду й водночас працювати над конкретним результатом.

Для мене особливо важливо, щоб молоді люди розуміли, як використовується їхній внесок. Якщо ми просимо поділитися досвідом або долучитися до дослідження, маємо повертатися до учасників із висновками та пояснювати подальші кроки.

Перше опитування

Одним із перших практичних кроків International Economic Youth Lab стало опитування в середовищі українських університетів. Воно започаткувало дослідницький напрям, передбачений концепцією проєкту.

Збір думок молоді має важливе значення для подальшої роботи. Він допомагає визначати питання, які потребують уваги, формувати порядок денний дискусій і перевіряти, наскільки запропоновані теми відповідають досвіду потенційних учасників.

Опитування також створює можливість для участі тих, хто поки не готовий виступати на публічних заходах або долучатися до підготовки аналітики. Відповідь на запитання, опис власної ситуації чи пропозиція теми можуть стати першим внеском у спільне дослідження.

Наступним завданням є узагальнення зібраної інформації та її використання в подальших обговореннях. Для Lab важливо вибудувати зв’язок між тим, що повідомляє молодь, і тим, над чим працюватиме команда.

— Чому ви почали з опитування?

Щоб краще розуміти людей, для яких розвиваємо проєкт. Ми можемо запропонувати багато тем, але хочемо чути, що хвилює саму молодь, які питання вона ставить і до якої роботи готова долучатися.

Перше опитування стало початком цього процесу. Надалі ми хочемо розвивати консультації й дослідження як постійну частину Lab.

Для нас важливо, щоб думки учасників допомагали визначати зміст роботи. Це потребує уважного аналізу відповідей і готовності уточнювати власні початкові ідеї.

Університети як середовище розвитку проєкту

Університетський напрям є одним із ключових для International Economic Youth Lab. Він дає можливість залучати студентів різних спеціальностей, працювати з академічною експертизою та розвивати практичні формати участі.

У колі університетської взаємодії команди — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Окремо питання International Economic Youth Lab і можливості співпраці обговорювалися з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

Взаємодія з кожним університетом має власний етап і формат. Вона може охоплювати обговорення концепції, залучення студентської спільноти, консультації або підготовку спільних заходів.

Підписаний меморандум із КНЕУ створює основу для подальшого розвитку співпраці. Серед практичних кроків — підготовка онлайн-зустрічі зі студентською спільнотою, пов’язаної з професійним розвитком та економічними можливостями для молоді.

Для Lab університетська взаємодія має поступово переростати в регулярну спільну роботу. Студенти можуть долучатися до збору даних, пошуку міжнародних прикладів, підготовки запитань для експертів та аналітичних матеріалів. Викладачі й дослідники — допомагати уточнювати методи та оцінювати аргументацію.

— Якою ви бачите цінність Lab для студентів?

Це можливість застосувати знання до конкретного питання й побачити весь процес роботи. Від того, як сформулювати проблему, до того, як представити висновки.

Учасник може спробувати себе в дослідженні, роботі з інформацією, підготовці тексту або міжнародній комунікації. Так поступово стає зрозуміліше, що йому цікаво, які навички потрібно розвивати та в якому напрямі рухатися професійно.

Ми також хочемо створювати умови для знайомства між студентами різних університетів. Спільне завдання допомагає обмінюватися підходами й досвідом та формувати професійні контакти.

Команда International Economic Youth Lab

Концепцію проєкту розробила команда Комітету з міжнародних зв’язків, партнерств і співпраць: Тетяна Данилюк, Кристіна Шпак, Сергій Мосієвич, Ярослав Буркут та Аліна Янчук.

Спільна робота охоплювала визначення мети Lab, його аудиторії, тематичних напрямів і послідовності щомісячного циклу. У концепції також передбачені інструменти міжнародної взаємодії та підготовки рекомендацій.

Подальша реалізація потребує різних компетенцій: організації досліджень, роботи зі спікерами, розвитку контактів, комунікації з учасниками та редагування матеріалів. Модель Lab передбачає розподіл цих завдань усередині комітету й ротаційний принцип підготовки аналітики.

— Що для вас важливо в роботі команди?

Щоб кожен розумів свою відповідальність і водночас бачив спільну мету. За проєктом стоїть внесок конкретних людей, і мені важливо називати колег, із якими ми його розробили.

Кристіна Шпак, Сергій Мосієвич, Ярослав Буркут та Аліна Янчук — команда, з якою ми працюємо над розвитком цієї ініціативи. Результат залежить від того, наскільки послідовно ми виконуємо завдання, обмінюємося інформацією й допомагаємо одне одному.

Як голова комітету я хочу створювати умови, у яких колеги можуть проявляти власну експертизу та розвиватися разом із проєктом.

Як ідея перетворюватиметься на рекомендацію

Концепція International Economic Youth Lab передбачає шестимісячний пілотний сезон. Кожен місяць має бути присвячений окремому тематичному напряму.

Спочатку команда й учасники збиратимуть інформацію: проводитимуть опитування, консультації та фокус-групи, вивчатимуть позиції університетської й бізнесової спільнот. На цьому етапі важливо визначити конкретну проблему та підготувати основу для предметної дискусії.

Далі передбачені дві онлайн-зустрічі з міжнародними спікерами протягом місяця. Вони мають допомогти розглянути проблему з різних позицій, поставити запитання та порівняти практики інших країн.

За підсумками дослідження й обговорень планується підготовка Ukrainian Youth Global Brief — короткого аналітичного документа англійською мовою. Він міститиме ключові висновки, міжнародний контекст і практичні пропозиції.

Завершенням циклу має стати Youth Policy Position Note — односторінкова позиційна записка з рекомендаціями для Міністерства. Концепція передбачає її офіційне подання до визначеного структурного підрозділу та розвиток механізму зворотного зв’язку, який потребує відповідного узгодження.

Ця послідовність допомагає зберігати зв’язок між усіма етапами роботи. Думки молоді стають матеріалом для дослідження, дослідження — основою для запитань експертам, а обговорення — джерелом аргументів для рекомендацій.

Про що працюватиме Lab

Для пілотного сезону запропоновано шість напрямів: молодіжне підприємництво, інновації та цифрова економіка, сталий розвиток і зелений перехід, інвестиції та відновлення, експорт і міжнародна торгівля, економічна безпека та стійкість.

У межах молодіжного підприємництва можна досліджувати умови започаткування власної справи, доступ до інформації й фінансування та потреби молодих засновників бізнесу.

Цифрова економіка відкриває питання розвитку навичок, використання технологій і змін на ринку праці. Зелений перехід — питання нових економічних можливостей, ресурсів та адаптації підприємств і громад.

Напрям інвестицій і відновлення дозволяє обговорювати, як молодь може долучатися до розвитку громад і підготовки проєктів. Міжнародна торгівля — досліджувати можливості українських підприємств і бар’єри виходу на закордонні ринки. Економічна стійкість — аналізувати здатність людей, бізнесів і громад реагувати на виклики.

Для кожного циклу потрібно обирати достатньо конкретне питання. Це дозволить учасникам підготувати змістовний результат у межах доступного часу й ресурсів.

Міжнародний напрям і перспектива розширення

Команда вже провела перші обговорення з представниками молодіжних спільнот Європи щодо можливостей взаємодії. Ці контакти започатковують міжнародний напрям, який планується розвивати через експертні зустрічі, обмін досвідом та спільні тематичні формати.

Подальше розширення Lab передбачає залучення нових університетських спільнот в Україні, молодих українців за кордоном та міжнародних співрозмовників. У концепції також закладено формування бази контактів і добірок практичних кейсів за темами роботи.

Масштабування потребуватиме зрозумілих правил участі, підготовлених координаторів і стабільної якості аналітичних матеріалів. Від цього залежатиме здатність проєкту розвивати регулярну співпрацю.

— Що означає міжнародність Lab на практиці?

Це можливість працювати з різними поглядами й досвідом. Спілкуватися з молодіжними спільнотами інших країн, ставити запитання експертам, вивчати підходи до проблем, із якими стикається й українська молодь.

Для нас важливо, щоб такий обмін мав конкретний зміст. Якщо ми обговорюємо підприємництво, хочемо розуміти, які інструменти підтримки існують, як вони працюють і що з цього варто дослідити для України.

Перші міжнародні обговорення вже відбулися. Далі хочемо поступово розвивати ці контакти та знаходити формати, корисні для всіх учасників.

Українці за кордоном як учасники спільної роботи

Lab орієнтований і на молодих українців, які навчаються або працюють за межами країни. Їхній досвід може допомогти краще розуміти міжнародне освітнє й економічне середовище та знаходити нові контакти.

Онлайн-формат створює умови для участі незалежно від місця проживання. Людина може долучитися до опитування, допомогти з пошуком інформації, запропонувати кейс або взяти участь у підготовці матеріалу.

Водночас будь-який закордонний приклад потребує оцінки з огляду на українські обставини. Учасникам важливо досліджувати, які умови забезпечують його результативність і що потрібно для можливого застосування в Україні.

— Як ваш власний міжнародний досвід допомагає в цій роботі?

Він допомагає бачити можливості для контактів і розуміти, наскільки важливі чіткість запиту та послідовність у співпраці. Коли звертаєшся до університету, експерта або організації, потрібно пояснити, над чим працюєш і який внесок пропонуєш.

У Lab я хочу застосовувати цей досвід для розвитку міжнародної взаємодії. Допомагати знаходити людей, із якими можна змістовно обговорювати наші теми, і будувати співпрацю навколо конкретних завдань.

Молоді українці за кордоном також можуть бути важливою частиною цієї роботи. Ми хочемо створювати можливості, через які вони зможуть застосовувати свої знання й залишатися залученими до розвитку України.

Від перших кроків до регулярної спільноти

International Economic Youth Lab уже має розроблену концепцію, досвід публічної презентації, перше опитування та початкові університетські й міжнародні кроки. Наступний етап — вибудувати на цій основі регулярну роботу.

Для шестимісячного пілотного сезону заплановано шість тематичних циклів, шість аналітичних документів, дванадцять міжнародних дискусій і шість позиційних записок. Ці орієнтири мають допомогти команді планувати діяльність та оцінювати виконане.

Не менш важливим результатом стане досвід учасників: уміння працювати з інформацією, формулювати аргументи, співпрацювати з людьми різної підготовки та представляти спільні висновки.

— Яким ви хочете бачити Lab у перспективі?

Простором регулярної роботи, до якого люди долучаються, тому що бачать можливість навчатися й робити корисний внесок. Де є конкретні теми, зрозумілі завдання та повага до часу й зусиль учасників.

Ми плануємо розширювати університетський і міжнародний напрями. Але для мене важливо, щоб разом із кількістю контактів зростала й якість роботи.

Хочеться, щоб молода людина могла сказати: я долучилася до дослідження, допомогла підготувати пропозицію, отримала новий досвід і розумію, як використали наш результат. Саме з таких кроків формується тривала залученість.

International Economic Youth Lab
International Economic Youth Lab

International Economic Youth Lab створює основу для такої участі. Розроблений командою молодіжної ради та представлений на форумі «Покоління відновлення 2026», проєкт поступово розвиває зв’язки між молоддю, університетами й міжнародними спільнотами. Його наступне завдання — перетворити ці зв’язки на регулярні дослідження, змістовні дискусії та пропозиції, які допомагатимуть говорити про економічне майбутнє України предметно.

Джерело: ГОЛОС || Тернопільська агенція новин

← Попередня За кожною гарматою — щоденна робота: будні воїнів…