Героя Олега Штокало з Озерної провести в останню путь прийшли сотні людей
Олег Миронович Штокало загинув пiвнiчнiше за Бахмутом 9-го березня. Про це повiдомили на сторiнцi Озернянської об’єднаної територiальної громади у фейсбуцi.
Захищав Україну вже бiльше пiв року. Говорять в селi, що в груднi приїжджав до мами, до рiдних. Тепер повернувся додому, щоб вiчно спочити.
Його бабуся з дiдусем (батьки мами Марiї) зазнали сибiрських таборiв. Вони помагали повстанцям. А рiдний дядько мами був командиром одного з пiдроздiлiв УПА на Бережанщинi. Тож Олег з братом i сестрами знали чого чекати вiд московського окупанта. Вiн з повстанської родини, вiн виховувався на героїчнiй iсторiї власного роду, – йдеться у повiдомленнi.
Народився майбутнiй воїн в 1979-му роцi. Вчився в Озернянськiй школi i в Золочiвському училищi. Вiд малечку взявся до водiйської справи. Його батько навчив з дитинства кермувати вантажними автомобiлями. В Озернi старшi люди пам’ятають Мирона Штокала – добру людину, доброго водiя, який з сiм’єю жив пiд лiсом. Як батько i мати, добрим, слухняним вирiс Олег.
Батькова наука i повстанська кров рiдних вiдгукнулися в ньому, коли отримав поклик в ЗСУ. У лавах Збройних сил України служив водiєм вантажiвки. Спершу Запорiзький напрямок, а згодом найнебезпечнiшi дороги на пiвнiч вiд фортецi Бахмут. Виконуючи бойове завдання Олег загинув.
