Жителька Тернопільщини зберігає бабусину борщівську вишиванку – “Реліквію не продала б й за 8 тис. дол”

Дарiя Пилипiв отримала борщiвську вишиванку в спадок вiд бабусi. Жiнка – жителька села Стрiлкiвцi Борщiвської громади. Сторiчна сорочка вишита чорними нитками.

“Сорочка, в яку я одягнута, має бiльш, як 100 рокiв. На нашу землю нападали татари i вбивали чоловiкiв. Оплакуючи своїх рiдних, дiвчата постановили собi сiм поколiнь тримати жалобу. Я вважаю, що цi якраз поколiння наших бабусь, прабабусь – якраз це були тi останнi поколiння, якi ходили в жалобних сорочках, якi вишивали чорними нитками”, – розповiла жiнка Суспiльному.

https://youtu.be/4wj0qZ3TWV0

Вишита сорочка, яку Дарiя Пилипiв отримала в спадок. Суспiльне Тернопiль

За словами Дарiї Пилипiв, саме її бабуся Федора Бойко й вишивала цю сорочку.

“Моя бабуся уродженка 19 столiття, 1889 року. Взiрець на рукавi, який йде навскоси, коштував досить дорого, – пiвтора злотого за цей взiрець платила бабуся. Той, що спереду взiрець – коштував злотий. На той час це були великi грошi”.

У жiнки не раз хотiли купити вишиванку, якось пропонували 8 тисяч доларiв.

“Я стояла на подвiр’ї. Їхала по дорозi дорога машина. Вийшов з машини пан i питає: “Чи немає сорочки чорної на продаж?”. Жiнки переглянулися та й кажуть: “В цiєї жiнки є”. Але я сказала, що сорочка не продається. А вiн: “То хоч покажiть”. Ну, звичайно, я сорочку показала йому. Йому очi засвiтилися i вiн хотiв би купити цю сорочку. А я кажу: “Я такої сорочки не продаю, ця сорочка цiни не має”.

За словами Дарiї Пилипiв, кожна вишиванка – це вишита доля.