Комплексне порiвняльне дослiдження «ЯК ВIЙНА ЗМIНИЛА МЕНЕ ТА КРАЇНУ. ПIДСУМКИ РОКУ» має на метi показати як змiнилися у рiзних сферах погляди, оцiнки й життя українцiв за рiк повномасштабного вторгнення росiї в Україну.

ПОЛIТИЧНI ЗМIНИ

• Спогади людей про 24 лютого 2022 року говорять про шок, розгубленiсть, невизначенiсть, неготовнiсть. Незважаючи на це сьогоднi, через рiк повномасштабного вторгнення, вiра в перемогу становить 95%, тодi як ще в сiчнi 2022 року становила 56%. Бiльшiсть (63%) вважають, що для перемоги потрiбно не менше пiвроку, або ж i бiльше часу.
• Фiксується значне зростання суспiльної самооцiнки. Бiльшiсть опитаних оцiнили положення України вище середнього – 4,6 балiв з 7 максимальних, що в 1,5 рази вище показника 2021 року. Двi третини опитаних оцiнили майбутнi перспективи України на найвищому рiвнi.
• Головна емоцiя, яку вiдчувають респонденти, думаючи про Україну – гордiсть. Внаслiдок повномасштабного вторгнення i героїчного спротиву українського народу цей показник вирiс бiльш нiж вдвiчi – з 34 до 75%.
• Вiдбулися змiни i в нацiональнiй самоiдентифiкацiї: абсолютна бiльшiсть опитаних iдентифiкує себе як громадян України (порiвняно з 2021 роком показник зрiс з 76 до 94%). Половина iдентифiкують себе європейцями (подвiйний рiст).
• 22% українцiв за рiк вiйни перейшли на частiше використання української мови.
• Оцiнюючи фiнансову ситуацiю у пiдсумках 2022 року, двi третини опитаних фiксують погiршення свого матерiального становища, третина – вiдсутнiсть змiн. Одночасно, у майже 40% (проти 14% наприкiнцi 2021 року) вiдбулося зростання впевненостi у майбутньому.
• Прiоритетами для вiдновлення країни вбачають вiдновлення пiдприємств й робочих мiсць та вiдбудову пошкоджень, адже бiльшiсть українцiв хочуть роботи, а не соцiальної допомоги.
• Україна переживає складний перiод свого розвитку, переосмислюючи свою роль в iсторiї. Загалом вiйна сприяла пiдвищенню довiри громадян до державних iнституцiй. Довiра до Збройних сил України зросла з 65 до 97%, до Президента – з 36 до 90%.
• I якщо бiльшiсть (65%) хотiли аби Зеленського переобрали на наступний термiн, то роботою Верховної Ради бiльше не задоволенi (54%), нiж задоволенi (37%). I якщо б найближчого часу вiдбувалися вибори, то майже половина шукали б альтернативу серед нових партiй.
• Вiдбувся рiст довiри до ЗМI, проте основною особливiстю воєнного часу є рiзка змiна каналiв комунiкацiй i отримання iнформацiї громадянами. I якщо довiра до нацiональних та мiсцевих медiа виросла, то частота споживання їх новинного контенту – навпаки зменшилась. Натомiсть спостерiгається значний рiст у груп i каналiв в месенджерах (з 11 до 41%), а також в YouTube (з 21 до 29%). Зберегли вплив соцiальнi мережi (35%).
• Одним з прямих наслiдкiв росiйського вторгнення стало зростання євроатлантичних настроїв українцiв, де фiксуються рекорднi показники за всю iсторiю країни. На сьогоднi 87% пiдтримують вступ України в Європейський союз, 86% – в НАТО.
• Якщо у 2021 роцi бiльша частина громадян схилялись до негативного образу держави, то зараз бiльше половини говорять про виразно або помiрно позитивний образ. Iлюстративним в цьому планi є показник правильного напряму країни, який є рекордним за всю iсторiю замiрiв (за рiк коливання на рiвнi 70-80%), що базується на високiй довiрi до вiйськово-полiтичного керiвництва країни, вiрi в нашу перемогу, значному ростi самооцiнки та гордостi за країну, а також  реалiзацiї прагнення народу до євроатлантичної iнтеграцiї.

ПСИХОЕМОЦIЙНI ЗМIНИ ТА АДАПТАЦIЯ ДО ВIЙНИ

• З початку повномасштабного вторгнення суспiльство демонструє високий рiвень життєстiйкостi, значення Iндексу зменшилося мiнiмально (з 3.9 до 3.7).
• Близько 8% вважають, що мають серйознi розлади, якi сильно впливають на їхнє життя. Ще третина – мають помiрнi розлади.
• «Горизонт планування» є важливим показником адаптацiї i вiн не зазнав суттєвих змiн: 45% наразi не планують своє життя взагалi. Кiлькiсть тих, хто має плани на кiлька рокiв уперед знизилася з 23% до 19%.
• Наразi негативнi емоцiї бiльш вираженi, нiж позитивнi, а отже сум (4.8) i злiсть (4.6) переважають радiсть (4.1) i натхнення (4.3), мiж якими розташувався страх (4.2) та розчарування (4.1). А найбiльш вираженими залишаються хвилювання (5.0) i iнтерес (4.8), якi не є однозначно нi позитивними, нi негативними – це залежить вiд контексту.
• За рiк вiдчуття любовi до себе знизилося, а ось любов до iнших – зросла, спрацювала тенденцiя афiлiацiї (бажання бути разом з iншими), iндивiдуальне тут поступається колективному.
• Українцi майже так само схильнi до самообмежень, як i пiвроку тому – бiльше половини (58%) вважають, що потрiбно суттєво себе обмежувати у розвагах i покупках, а 37% схильнi думати, що потрiбно намагатися жити повноцiнним життям.
• На початку повномасштабного вторгнення 44% українцiв довелося тимчасово роздiлитися зi своєю сiм’єю. Через рiк таких лише 21%. Бiльшiсть тих, кому довелося роздiлитися з родиною, пройшли це  випробуванням, а у 20% їх стосунки навiть покращилися.
• 83% вважають, що треба бути обережними з людьми, натомiсть у 2020 роцi таких було лише 54%. Тут йдеться про довiру як базову цiннiсть, як довiру до свiту, яка пiдiрвана або зруйнована вiйною. Особливо це стосується «чужих», або тих, хто такими став, а здавався близьким.
• Неоднозначним є ставлення до людей, якi виїхали: найбiльше толерують жiнок з дiтьми, водночас, до чоловiкiв призивного вiку ставлення найбiльш негативне.

СУСПIЛЬНО-ЕКОНОМIЧНI ЗМIНИ

• Незважаючи на повномасштабне вторгнення, українцi залишаються гуманним i толерантним суспiльством, пiдтримка смертної карти зменшилась з 52 до 42%.
• Одночасно з цим рiвень толерантностi у суспiльствi пiд час вiйни пiдвищився: до ЛГБТ спiльноти зросло позитивно-нейтральне ставлення з 53 до 64%, а до людей, якi не хочуть мати дiтей (чайлдфрi), воно зросло з 57 до 67%.
• За рiк вiйни дещо знизилась вiра в Бога: вiдсоток тих, хто не сумнiвається у його iснуваннi змiнився з 60% на 55%.
• Загальноприйнятi норми та цiнностi стали бiльш визначеними, тому аномiйнi настрої перестали домiнувати: кiлькiсть тих, у кого переважає аномiйний стан (стан деморалiзованостi) зменшилась з 72 до 48%. Найбiльша змiна вiдбулась вiдносно покращення розумiння того, яким правилам слiдувати та у що потрiбно вiрити сьогоднi.
• Вiйна призвела до втрати роботи не менш як для третини працездатного населення, особливо складна ситуацiя для переселенцiв й мешканцiв зон бойових дiй: половина з них втратили свою роботу. Навiть з тих, хто змiг продовжити працювати пiд час вiйни, все одно половина зазнали зменшення заробiтної плати.
• Найскладнiша ситуацiя з роботою була у першi мiсяцi вiйни, надалi люди почали повертатись до роботи. Також пiсля рiзкого падiння охочих зайнятися власною справою на початку вiйни, їх кiлькiсть поступово вiдновлюється.
• Основною стратегiєю дiй у випадку скорочення доходу залишається пошук додаткового джерела (зменшився з 62 до 54%): багато хто почав шукати другу роботу пiд час вiйни або почав бiльше працювати. Однак можливiсть контролювати свiй дохiд (60%) є не у всiх, це особливо складно для старших.
• Бiльшiсть громадян зазнали прямих чи непрямих наслiдкiв повномасштабного вторгнення, не понесли втрат лише 14%. Найбiльше втрат понесли мешканцi схiдних регiонiв, бiльше половини з яких покинули свiй дiм.
• Попри позитивнi змiни у суспiльствi, оптимiзм й абсолютну вiру в перемогу, вiйна продовжує завдавати українцям непоправної школи й забирати найцiннiше. За останнi пiвроку кiлькiсть тих, хто втратив рiдних зросла майже вдвiчi (з 9 до 17%), як i зросла кiлькiсть тих, чиї близькi  зазнали поранень (з 8 до 13%). Водночас, фiксується зростання тих, хто говорить про погiршення стану здоров’я (з 25 до 33%), а також зменшення кiлькостi тих, хто говорить про втрати доходiв (з 38 до 31%).

Аудиторiя: населення України вiком вiд 18 рокiв i старшi в усiх областях, крiм тимчасово окупованих територiй Криму та Донбасу, а також територiй, де на момент опитування вiдсутнiй український мобiльний зв’язок. Результати зваженi з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.

Для проведення комплексного дослiдження було здiйснено три окремi етапи:

Кiлькiсне опитування методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing) на основi випадкової вибiрки мобiльних телефонних номерiв. Вибiркова сукупнiсть: 1000 респондентiв. Вибiрка випадкова, репрезентативна за вiком, статтю i типом поселення. Помилка репрезентативностi дослiдження з довiрчою iмовiрнiстю 0,95: не бiльше 3.1%. Термiни проведення: 6-7 лютого 2023

Онлайн опитування методом CAWI (Computer Assisted Web Interviewing) здiйснено на основi випадкової вибiрки мобiльних телефонних номерiв, на платформi Rating Online. Вибiркова сукупнiсть: 600 респондентiв. Помилка репрезентативностi: не бiльше 4%. Термiни проведення: 10-13 лютого 2023

Фокус-групове дослiдження з проведенням трьох онлайн фокус-групових дискусiй з респондентами з 23 мiст i мiстечок України. Кiлькiсть респондентiв: 26. Термiни проведення: 4-5 лютого 2023