Родина Стадників настирливо добивалася свого, подавши апеляційну скаргу відносно рішення суду першої інстанції, а саме: заборону індивідуальних пам’ятників на Пантеоні Героїв у Тернополі. Відтак суд у Львові скасував цю заборону.

Рішення винесене на користь родини Марії та Олега Стадників, які хочуть встановити на могилі сина на військовому цвинтарі власний пам’ятник.

В Україні давня національна традиція військових поховань, як і уніфікація надгробків. «Козацькі хрести» часів Козаччини, яку було запозичено і у період визвольних змагань минулого століття. Ліворуч – проєкт Пантеону Героїв у м.Тернополі, праворуч – цвинтар вояків СС Галичина в с. Червоне.

Проте однакові могили подобаються не всім, навіть у тому випадку, коли це військовий цвинтар

3 грудня, у Восьмому апеляційному суді Львівської області відбулося слухання за позовом тернопільської родини Стадників, якій суд першої інстанції не дозволив встановити індивідуальний пам’ятник на могилі сина на Пантеоні Героїв в Тернополі. Про що йдеться в оголошенні на сайті суду (в Єдиному державному реєстрі судових рішень документ ще не опублікований).

– Сьогодні у Львові сталась подія, про яку не скажуть у всеукраїнських новинах. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення в інтересах родини Стадників – скасувати п.17 положення про Пантеон героїв Тернополя. І це плювок у майже 240 родин воїнів Сил оборони України, які поховані на почесній дільниці Микулинецького цвинтаря, – повідомив у Фейсбуці журналіст, військовослужбовець Вахтанг Кіпіані. – А тепер простими словами. У місті влада та родини загиблих ініціювали створення величного меморіалу, де знайшли вічний спочинок герої російсько-української війни. Був там днів десять тому. Це справді гарно зроблено. Козацькі хрести зі світлого природнього каменю, вічнозелений ялівець, прапори національні та підрозділів, рівна повага до всіх – від солдата до полковника. Дуже делікатно і сильно все зроблено. Всі навіки в одному строю. Але.

Під словом «але» журналіст мав на увазі три могили без хрестів.

Пантеон Героїв м.Тернопіль. Фото: Анна Тарасенко

– Одна з них – Віталія Стадника, матроса ВМС, до війни – прокурора.

Родини полеглих витрачають гроші і час на те, щоб відвоювати право своїх близьких на гідність. Щоб хоча б на кладовищі ніхто не мав ексклюзивної вищості над іншими. І от тепер рішення суду. У цьому, нині скасованому 17-му пункті міського положення написано дослівно таке – «Самостійне встановлення будь-яких інших намогильних споруд на території Пантеону героїв Тернополя заборонено». І от колишнім суддям дуже важливо, щоб цієї норми не було. (…) Ні, вони не хочуть. Вони хочуть поламати спільне рішення, яке ухвалене в інтересах всіх загиблих. Історія не закінчена. Але вона показова.

І знову – державі Україна це байдуже. Вона не зацікавлена захистити поле почесних поховань. Вона з висоти спостерігає за битвою між згорьованими батьками. Очевидно ж – якщо одні зможуть поставити пам’ятник не такий як у інших, то тоді кожен буде робити, що хоче. І тоді одним буде скромний хрест, іншим – “по багатому”. Бо можуть, – написав Вахтанг Кіпіані.

Робітники, які працюють над облаштуванням Пантеону Героїв на Микулинецькому некрополі. Фото: Анна Тарасенко

Зазначимо, позивачами у цій справі виступили рідні ще двох загиблих воїнів з Тернополя.

Хто такий Віталій Стадник

Віталій Стадник – син суддів Марії і Олега Стадників, прокурор, матрос ВМС. Віталій загинув 1 жовтня 2022 року під час боїв у Херсонській області, похований на Пантеоні Героїв Тернополя. Влітку 2023 року Тернопільська міська рада виділила кошти на облаштування військового поховання для усіх загиблих бійців за одним проєктом, однак рідні полеглого військовослужбовця, Стадники, не погодилися із цим рішенням.

Довідково:

Західна Україна – приклад того, як вшановували та доглядали пам’ятні місця битв чи пошанівку до упівців – кургани з хрестом. За яким, до слова, доглядають донині.

Найвідоміші з них: Меморіал стрільців та старшин легіону УСС і УГА на Янівському кладовищі (там уже видно загальну архітектурну концепцію поховань та надгробків, оформлених в одному стилі, відокремлену від решти поховань); Меморіальний комплекс воїнів УГА на Личаківському кладовищі (там же знаходяться меморіали УПА та Польський військовий цвинтар; Цвинтар вояків СС Галичина в селі Червоне Золочівського району (на фото вище).

Фото авторки