3 листопада до Бережан доправили групу внутрiшньо перемiщених осiб iз Донеччини. 87 переселенцiв розмiстили у мiсцевiй школi, а далi планували звiльнити дитсадок i надати їм там прихисток.

Хоча в школi вже й ранiше мешкали люди, якi змушенi були через вiйну покинути свої мiста i села, та цього разу через нове пiдселення розгорiвся скандал. Наступного дня батьки дiтей прийшли до мiської ради, щоб висловити своє незадоволення ситуацiєю. Їх обурило передусiм те, що учнi перебуватимуть пiд час урокiв в однiй будiвлi з такою кiлькiстю невiдомих осiб, що це може складати загрозу. Нагнiтило ситуацiю те, що деякi переселенцi першого ж вечора розпивали в школi спиртнi напої, насмiтили в коридорi. Збунтувалися й батьки вихованцiв дитсадка через те, що їхнiм дiтям доведеться перейти в iнший заклад. Напруга зашкалювала.

Пiсля емоцiйної зустрiчi з бережанцями мiський голова Ростислав Бортник написав вiдвертий допис у соцмережi про ситуацiю. «НОВА…» розпитала голову Бережанської громади про ситуацiю.

— Ростиславе, чому питання поселення внутрiшньо перемiщених осiб набрало такої гостроти, адже Бережани ранiше гостинно приймали людей iз зони бойових дiй? Чи знайшли якесь компромiсне рiшення?

— Це все емоцiї та манiпуляцiї, насправдi проблеми нема — все можна вирiшити. Але не треба забувати, що в країнi вiйна, не думати тiльки про власну зону комфорту. Наразi внутрiшньо перемiщених осiб переселяємо в будiвлю колишнього обласного дитячого санаторiю, яка три роки пустувала. Обласне керiвництво дозволило розконсервувати даний об’єкт. Нинi облаштовуємо там кiмнати, запускаємо теплопостачання, узгоджуємо питання оплати комунальних послуг. Цей санаторiй — на балансi обласної ради.

— Нова хвиля переселенцiв була прогнозованою. Чи влiтку ви шукали резервнi варiанти житла?

— Ми неодноразово зверталися до обласної ради вiд початку масштабної вiйни стосовно примiщення санаторiю, але завжди отримували негативний результат. Область розглядала заклад для евакуацiї дiтей, а також для релокацiї бiзнесу. Влiтку велися розмови про проведення там лiтнiх таборiв для дiтей внутрiшньо перемiщених осiб. Громада хотiла долучитися, розробила програму, але, на жаль, не було позитивної вiдповiдi.

— Ви винесли проблему в публiчну площину, соцмережi ряснiють емоцiйними коментарями про ситуацiю в Бережанах…

— Це ефект зимової кулi, яка котиться згори… Наша громада прийняла за цi мiсяцi чотири тисячi переселенцiв, нинi у нас залишається трохи бiльше тисячi. У четвер до нас прибули переселенцi, ми зустрiли, поселили. Маємо затверджений план вiдповiдно до цивiльного захисту на такi потреби. Оскiльки у наших навчальних закладах змiшана форма навчання, що при певних умовах дозволяє переводити на дистанцiйку, то ми вправi заселяти в школи внутрiшньо перемiщених осiб i виконувати розпорядження вiйськової адмiнiстрацiї. У нас вiд березня живуть переселенцi, навiть на даний час в школi жили до десяти осiб. Все було гаразд. Школа розрахована на тисячу осiб. Переселенцi займали окремi класи, сходовi клiтки мiж ними i навчальною частиною перегородженi, тобто контакт з учнями мiнiмальний — хiба десь у коридорi чи в їдальнi. Проте цього разу декiлька батькiв наробили шуму. Ми планували, що переселенцi побудуть через вихiднi у школi, а далi ми звiльнимо один садочок i розмiстимо їх там.

Вихованцiв дитсадка та вихователiв хотiли перевести всiх разом в iнший заклад. Деякi батьки заявили, що це буде стресом для малечi, що далеко доведеться нести на руках. Розумiю це, але завдання батькiв — пояснити дiтям, що в Українi вiйна, що в таких маленьких незручностях нема нiчого страшного, що вихователi перейдуть разом iз ними. У п’ятницю батьки i вихователi дитсадка прийшли пiд мiську раду пiкетувати, їх пiдтримали працiвники школи. Почалися манiпуляцiї про можливих наркоманiв серед приїжджих, про можливих прихильникiв «русского мiра»… Iншi пiдхопили хайп.

Не заперечую, що був факт розпивання переселенцями алкоголю, але ми зробили попередження i сподiваємось, що надалi вони будуть дисциплiнованi. Цi люди приїхали iз бахмутського напрямку, жили пiд обстрiлами… У Тернополi вони пройшли перевiрку, зокрема, й медичну. Частково у загостреннi ситуацiї є й недопрацювання з боку мiської ради. Можливо, не була достатня комунiкацiя. Але нас повiдомили про прибуття переселенцiв i треба було вже приймати рiшення. Мiська рада, на жаль, не має вiльних примiщень комунальних закладiв у доброму станi, де можна було б розмiстити людей.

— Якщо ближче до зими до нас рушать мешканцi областей, де тривають бойовi дiї, де є проблема iз енергоресурсами, чи зможете прийняти?

— Якщо буде наплив, то доведеться навчальним закладам перейти на дистанцiйну форму навчання, а в примiщеннях поселити переселенцiв. На вулицi нiкого не залишимо. Так, це не iдеальна форма навчання, але в нас не iдеальна ситуацiя в країнi — вiйна. Розумiю, що батьки хвилюються за своїх дiтей, але треба зважено пiдходити до складних викликiв сьогодення. Маємо проявляти гуманнiсть.

— Ви написали у Фейсбуцi, що забороняєте продаж алкоголю в громадi. Справдi?

— Це я дав саркастичний натяк людям, бо i в громадi є любителi алкоголю. Дав сигнал пiдприємцям, тiльки один поцiкавився, чи є розпорядження. Як iншi збиралися продавати? Щоб бути вимогливими до iнших, треба передусiм бути вимогливим до себе.