Нова українська ракета–дрон “Пекло” вже на фронті:  Ракета “Пекло” вирізняється прагматичним підходом, “дорослими” конструкційними рішеннями та технологічністю, зазначають експерти Defense Express.

В Україні офіційно презентували далекобійний засіб ураження під назвою “Пекло”, який уже використовувався для ударів по ворогу та, вочевидь, тим самим пройшов випробування. І перша партія ракет-дронів передана Силам оборони.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. Він опублікував відповідне відео у своїх соцмережах.

“Наша українська зброя, яка вже має підтверджене бойове застосування. Сьогодні передали першу партію нашим Силам оборони. Тепер завдання – нарощувати виробництво та застосування”, – зазначив президент і подякував залученим до оборонного виробництва.

Що відомо про її характеристики та можливості

Український концерн “Укроборонпром” представив новий далекобійний боєприпас “Пекло”, що класифікується розробниками як ракета-дрон. Його максимальна дальність польоту становить понад 700 кілометрів, а швидкість польоту завдяки реактивному двигуну може сягати 700 км/год.

Інші характеристики нової розробки не розкриваються з огляду на безпекові обмеження. Проте відомо, що її ефективність не поступається окремим видам російських крилатих ракет за значно меншої вартості.

Виріб уже має успішні бойові застосування

Міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін повідомив, що перша партія ракет у кілька десятків одиниць вже була передана Силам оборони.

“Ракету-дрон український виробник створив з нуля в рекордні терміни – протягом року. Виріб уже має успішні бойові застосування“, – сказав він.

Точна кількість дронів не повідомляється, однак якщо вірити маркуванню на корпусах БпЛА, кількість випущених одиниць вже сягає 60.

Розробляються нові види бойової частини

Сметанін додав, що “Пекло” вже серійно виготовляється, продовжуючи вдосконалюватися. Постійно ведуться роботи з підвищення рівня захищеності виробу від впливу РЕБ, покращення експлуатаційних характеристик і точності ураження.

Крім того, для “Пекла” розробляються нові види бойової частини для розширення переліку можливих обʼєктів ураження.

Характеристики та можливості “Пекла”

Наразі точних характеристик ракети немає, однак офіційні фото дають можливість дещо про неї дізнатися. Зокрема, як повідомляє Defense Express, щодо розмірів, то орієнтовна довжина та розмах крила “Пекла” сягає двох метрів. Щодо ваги бойової частини, то навряд чи може йтися про параметр більший ніж 50 кг винятково через самі розміри ракети. Це видно на прикладі концептуально схожої Barracuda від Anduril. Збільшення ваги бойової частини об’єктивно можливо, при цьому кратно, але лише з пропорційним змнешенням дальності.

Двигун – малогабаритний турбореактивний, його модель поки не ідентифікована, але для таких літальних апаратів загалом цілком може бути достатньою тяга від 400-600 Н, яку дозволяють розвивати двигуни вагою 4–8 кг, а максимумом можна вважати 1500 Н, що може забезпечити двигун масою у 17 кг.

Але значно цікавіші речі з’являються, якщо роздивлятися детальніші фото. Наприклад, добре видно, що корпус “Пекла” сформований саме за технологіями виробництва реактивних літальних апаратів – метал і клепки. Надійне й добре відоме рішення, яке дозволяє виробляти корпуси промислово.

Схоже, що сам корпус складається лише з декількох великих частин, що дозволяє спростити монтаж у ньому всіх вузлів та агрегатів. Вже згаданий двигун розміщений зовні, також виходячи з питання легкості монтажу, економії місця в корпусі, а також відсутності необхідності робити повітрозабірники.

Крило “Пекла” зроблене фіксованим, і це дуже правильне рішення, бо спроби зробити його складаним призвели б лише до укладення та збільшення ваги конструкції з можливим погіршенням аеродинамічних якостей.

Заднє хвостове оперення V-подібне, що також – про економію ваги. Водночас керувальні поверхні – елерони та елевони – не мають зовнішніх тяг, що є гарною ознакою “дорослої” реактивної конструкції.

Майже вздовж усього корпусу ракети йде наплив, який, цілком можливо, несе роль ребра жорсткості. Вона має невеликий повітрозабірник, можливо, для охолодження внутрішньої апаратури, а також два круглі отвори, які можуть бути радіопрозорими кришками для антен супутникової навігації.

Це звісно, якщо сама ракета не перевертається у повітрі після запуску для того, щоб двигун був знизу фюзеляжу. Бо в теорії такий варіант також існує. І тоді це про те, що ракета має радіовисотоміри. На носу ракети – приймач повітряного тиску, необхідний для вимірювання швидкості. Це також дає відповідь на питання щодо систем навігації “Пекла” – інерціальна, супутникова та, можливо, TERCOM чи DESMAC з порівнянням рельєфу або зображення місцевості з еталоном.

На “Пеклі” можна помітити логотип проєкту “Армія дронів” – спільного проєкту Міноборони, Мінцифри, Генштабу ЗСУ, Держспецзв’язку та UNITED24.

Залишається лише питання запуску. Довгі фіксовані крила прямо говорять, що навряд чи її запускають з літака. А під час запуску з землі таких літальних апаратів з турбореактивними двигунами потрібен ракетний прискорювач. Зазвичай він чіпляється знизу і, можливо, гачок для цього саме й видно внизу фюзеляжу.

Таким чином, “Пекло”, як зазначає Defense Express, є дуже ґрунтовною прагматичною розробкою з ухилом на технологічність і масовість промислового виробництва.