— Федоре Всеволодовичу, наскільки серйозні травми отримали охоронник та соціальна працівниця? Їх було госпіталізовано?

— Неприємна пригода нещодавно спіткала соціальну працівницю відділення Тернопільського міського територіального центру соціального обслуговування населення. Майже тридцять років пані Марія щоденно допомагає іншим, того дня йшла по обід для своєї підопічної — самотньої пенсіонерки. Неподалік їдальні на соціальну працівницю напали бродячі собаки і покусали в ногу. Жінка була в стані шоку, до неї викликали швидку допомогу. Медики констатували глибоку рану, що сильно кровоточила, потерпілу госпіталізували. А в останні дні травня бродячий пес покусав охоронника офісних та складських приміщень, коли той обходив територію підприємства, що на вул. Микулинецькій. Охоронник отримав необхідні щеплення, нині продовжує лікування вдома, а ось у соціальної працівниці серйозна травма — не обійшлося накладанням пов’язки, необхідна була допомога хірурга.
Якщо деяким нещасним випадкам можна запобігти профілактичною роботою, то з нападом тварин на людей ситуація непередбачувана і неконтро-
льована. Від собак страждають як звичайні перехожі, так і особи під час виконання своїх професійних обов’язків. Цьогоріч, як бачимо, за один місяць уже двічі траплялася така прикрість, це викликає занепокоєння. До згаданих випадків востаннє інцидент нападу тварини на людину на її робочому місці ми фіксували у місті Тернополі ще у 2012-ому році. Можливо, в попередні роки теж були такі випадки, але люди не зверталися до медичного закладу. Нині громадяни більш свідомо підходять до можливості отримання соціальних гарантій, адже, якщо інцидент стається на робочому місці, компенсовуємо витрати на лікування.

— Невже Фонд соціального страхування компенсує потерпілим всю вартість лікування, адже медицина нині недешева?

— Згадані потерпілі застраховані, тож ми допоможемо їм — повернемо витрати. Комісія нині вивчає обставини цих прикрих випадків, визначає, чи він страховий. Сума компенсації залежить також від того, наскільки складна травма у людини, від розміру її зарплатні, інших факторів. Якщо працівник захворів, перші п’ять днів лікарняного йому оплачує роботодавець, а далі проплачуємо з нашого Фонду. Оскільки нещодавні інциденти з укусами бродячих собак були належно задокументовані, то потерпілі отримають передбачені законодавством гарантії. Але ж є чимало випадків на виробництві, коли травмовані з тих чи інших причин замовчують те, що сталося, тим самим позбавляють себе допомоги. Складається враження, що люди чули про загальнодержавне обов’язкове страхування, але не знають, яким чином воно їх стосується. Багато хто з потерпілих керується «совковою» звичкою «не виносити сміття з хати», чим шкодить собі. Бояться подати заявку про інцидент, вигадують, що падали вдома із драбини, тому залишаються наодинці з сумними наслідками… Наголошую: якщо з людиною стався нещасний випадок на робочому місці, потрібно звернутися до лікаря і повідомити про обставини. Для прикладу, торік у грудні прибиральниця мила підлогу в багатоповерхівці у Тернополі й зламала руку. Жінка звернулася до травмпункту, лікарі надіслали нам повідомлення і ми компенсували лікування. До речі, керівник житлового господарства, в якому працювала прибиральниця, був обурений тим, що потерпіла сказала правду. Довелося зустрітися з ним, пояснити, що йому нічого не загрожує, а жінці матеріальна допомога була вкрай потрібною, адже руку їй оперували.
Інша проблема — чимало людей працюють неофіційно, а тому абсолютно не захищені. Кожен думає, що біда може статися з ким завгодно, тільки не з ним. Нещодавно в селі Озерна молодий чоловік впав із даху будинку і загинув. Ми не змогли нічим допомогти його родині, бо він працював неофіційно. Так само і з нападом собак — усе залежить від того, чи людина була офіційно працевлаштована і чи сплачував роботодавець за неї страховий внесок.

— Як, на вашу думку, можна вирішити проблему безпритульних собак?

— Це актуальна загальнодержавна проблема, тому суспільство повинне вживати заходів з її подолання. Від того, що собаку простерилізувати і почепити їй кліпсу, вона не перестає бути собакою. Для тварин потрібно створювати притулки. Наскільки відомо, цьогоріч на стерилізацію бродячих собак у Тернополі мерією виділено близько 800 тис. гривень. Після операції тварину тримають у притулку кілька тижнів і повертають у місто, але це не вирішує проблему глобально. Якби не волонтери, які підбирають тварин на вулиці, виходжують їх, годують, то взагалі була б катастрофічна ситуація. Але безпритульних собак не було б так багато, якби господарі були більш свідомі та милосердні. Ми відповідальні за тих, кого приручили. А що в реальності? Потішаться господарі твариною, а коли не вистачає часу чи бажання на її догляд, викидають на вулицю. Собака — живе творіння, і не заслуговує на таке ставлення! Колись мені подарували сибірську лайку, та, попри те, що я люблю тварин, не мав часу за нею належно доглядати, тому передав лісникам. Собака хоче уваги, ласки, з нею потрібно гуляти, її треба дресирувати, водити до ветеринара, а не всі готові цим займатися. Тварина — не іграшка! Останніми роками на вулиці опинилися навіть бійцівські собаки, а це — серйозна небезпека для оточуючих. У старі часи відстрілювали безпритульних собак, нині ми прийшли до розуміння, що так не можна чинити, але, на жаль, поки що у нашій країні не працюють інші механізми подолання проблеми. До речі, листоношам нині, згідно з інструкцією з охорони праці, обов’язково видають газові балончики та інші засоби, щоб вони при необхідності могли захиститися від тварин. Ставлення до тварин і безпечне співіснування з ними залежить від рівня розвитку суспільства. Собаки не винні, все залежить від людей!