Військову техніку на сході України ремонтує інженерна рота 105-ї бригади тероборони ЗСУ. Від роботи цих військовослужбовців залежать інші підрозділи, розповів Суспільному пресофіцер бригади Юрій Кульпа.

Військовослужбовець із Тернопільщини Микола з позивним Чебурек глушить двигун чеського автомобіля “Татра”, зістрибує з підніжки кабіни і витирає руки:

“Щодня є якась робота. Техніка не нова, ламається, але мусить робити. І завтра машина на виїзд. Важку техніку на сході України використовуємо щодня. Вона треба, щоб рити капоніри, бліндажі, окопи”.

“Ви бачите, який ківш?, — показує чоловік рукою догори. — Що він може загребти? Перевертається, крутиться на 360 градусів”.

Військовий обходить важкий автомобіль, відчиняє двері до ще однієї кабіни:

“А це місце для кранівника. На цій “Татрі” мають працювати двоє. В одній кабіні водій, в іншій — кранівник. Гарна машина, але до неї дуже мало запчастин. А техніка завжди має бути справна. Бо тут не таке, як дома: “А, завтра зроблю”. Таке ні. Техніка має грати. Десь щось не грає, зразу хлопці говорять: “У мене така от проблема”. Зразу щось підшуковуємо, чік-чік-чік, та й вже їде”.

Далі Микола веде до крана, який використовують для будівництва фортифікаційних споруд:

“Старенька машина, але машина надійна. Теж був коло неї ремонт, розлетілося клапанне гніздо на п’ятому циліндрі, — зробили. І машина теж в строю”.

Микола долучився до ЗСУ з початком повномасштабного вторгнення. До того, розповідає, пропрацював водієм 25 років. В армії служить водієм-сапером:

Військовослужбовець Микола показує автомобіль з краном

“Дивився, що батько робить, що дід робить, тай собі навчився”.

На запитання: “Ви свою роботу любите?”, — відповідає:

“Ну, а нє?! Якби не любив, то робив би щось інше. Воно моє”.

Запитую військового про його зачіску, — усміхається:

“Оселедця ношу, напевно, з 2023 року. Раніше був без бороди, а тепер і бороду маю”.

У великому ангарі кілька чоловіків ремонтують трактор.

Військовослужбовець ЗСУ Іван із позивним Дяк.

Керує процесом військовий Іван з позивним Дяк. Каже, напевно, проблема з мотором:

“Шукаємо причину, десь тре здибати її і треба зробити, бо він був на виїзді, там на передку, приїхав сюди — мотор застукав”.

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Іван займався фермерством. Залишив поле й пішов на війну:

“Мене у квітні 2022 року призвали. Поле в оренду віддав і пішов на війну. Жінку вдома тим полем мучити сенсу нема, бо то буде для неї багато роботи. Закінчиться війна, то назад поле заберу. Буде видно”.

Допомагає з ремонтом військовослужбовець Василь із позивним Матрос. За його словами, справна техніка на війні — це дуже важливо:

“Без техніки не дамо ради. Так як ми того року поставили 7 бліндажів чи 8-м, то вони все викопали. Всі підрозділи залежать від нас. Все ми їм підготовлюємо, вони на готове заїжджають, аж до тапчанів, до столиків і поличок”.

Коли наша знімальна група майже закінчила роботу, знову підійшов Микола:

“Чекайте, чекайте я маю ще дуже важливе сказати, запишіть це. В нашу інженерну роту треба шоферів, трактористів, саперів. Запрошую. Запрошую, козаки, давайте ще во чуть-чуть і дотиснемо”.