Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги обвинуваченого Петра Х. та його захисника на вирок Шумського районного суду від 30 листопада 2023 року.

Як встановлено судом, із жовтня 2022 року 57-річний Петро Х. проходив військову службу на посаді слюсара-механіка військової частини N і за місцем служби не отримував доступу до вибухових пристроїв. Однак, протиправно придбав ручну гранату РГО та 30 патронів, які зберігав у салоні свого автомобіля “ВАЗ 2105”.

У подальшому, перебуваючи у відпустці, 12 липня 2023 року в обідню пору обвинувачений приїхав до с. Цеценівка Шумської ОТГ Кременецького району. У стані алкогольного сп’яніння він зайшов на подвір’я одного з домогосподарств, із власницею якого перебував у зареєстрованому шлюбі, але не проживав, та із хуліганських мотивів, нецензурно висловлюючись та діючи з особливою зухвалістю стосовно односельців, дістав ручну гранату РГО, вирвав запобіжне кільце та кинув її у бік дорогу, де і стався вибух.

Вироком Шумського районного суду від 30 листопада 2023 року Петра Х. визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 (придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу), ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень). На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

До відома: ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років;

– ч. 4 ст. 296 КК – від 3 до 7 років позбавлення волі.

Не погодившись із судовим рішенням у частині призначеного покарання, обвинувачений та його захисник подали апеляційні скарги та просили вирок змінити, застосувати до Петра Х. положення ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, прийшла до висновку, що обране судом першої інстанції покарання співмірне тяжкості вчинених діянь й відповідало принципам справедливості та індивідуалізації, а тому підстави для зміни вироку відсутні.

Так, районний суд врахував встановлені в ході судового розгляду відомості про особу обвинуваченого. Зокрема, що наказом командира військової частини N за сержантом ЗСУ Петром Х. закріплено лише речове майно, необхідне для власних потреб (обмундирування, взуття), але жодних боєприпасів в його користуванні не перебувало, однак він ними завлодів незаконно.

Також, відповідно до матеріалів провадження, обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності зі звільненням його від реального відбування покарання з іспитовим строком, після закінчення якого Петро Х. знову вчиняв кримінальні правопорушення, в тому числі умисні. За місцем проживання він характеризувався негативно – неодноразово скоював крадіжки у місцевих жителів, вживав спиртні напої, притягувався до адміністративної відповідальності.

Також колегія суддів проаналізувала доводи обвинуваченого стосовно незадовільного стану здоров’я і тяжких діагнозів, пов’язаних із отриманими ним травмами, пораненнями, контузіями, каліцтвом. Однак у наданій апелянтом довідці військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військовий клінічний госпіталь” від 30 червня 2023 року відомості про отримання таких травм відсутні, а зазначено, що сержант Петро Х. після перенесеної пневмонії отримав відпустку додому на 30 календарних днів.

Колегія суддів визнала доведеними наявність обставин, які обтяжують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення загальнонебезпечним способом особою, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, районний суд правильно врахував, що Петро Х., будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до Закону України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”, приймав присягу і був зобов’язаний її виконувати. Натомість обвинувачений, маючи військову підготовку, своїми навичками й можливостями розпорядився не на благо країни та її громадян, а навпаки наразив на небезпеку односельців, які вже тривалий час перебували у стані постійного хвилювання за свої життя. При цьому обвинувачений грубо порушив громадський порядок і свідомо, з особливою зухвалістю, не маючи передбаченого законом дозволу посеред села застосував бойову гранату.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погодилась із висновком районного суду про необхідність призначити Петрові Х. покарання в межах санкції інкримінованих статей у виді позбавлення волі у наближеному до мінімального розмірі. При цьому колегія суддів не знайшла підстав для застосування положень ст. 75 КК України і звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, як про це просили в апеляційних скаргах обвинувачений та його захисник.

З урахуванням наведеного колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги обвинуваченого Петра Х. та його захисника залишила без задоволення, а вирок Шумського районного суду від 30 листопада 2023 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.