29-річний старший сержант Роман із позивним «Самурай» після важкого поранення мав можливість звільнитися з військової служби. Однак після 11 місяців лікування та 14 операцій вирішив повернутися до своєї розвідувальної роти, з якою воює з перших місяців повномасштабної війни.

Історію військовослужбовця розповіли у 3 окремій важкій механізованій Залізній бригаді, пише TeNews.

Роман родом із села Олексіївка Старосинявської громади Хмельницької області. Закінчив Подільський державний університет за спеціальністю зоотехнік, однак за фахом не працював. До війни займався будівництвом та підприємництвом у сфері логістики.

До війська потрапив лише з восьмої спроби

24 лютого 2022 року Роман перебував у Хмельницькому. Незадовго до початку повномасштабної війни він повернувся туди з роботи у Німеччині.

Чоловік одразу вирішив піти до війська, однак у першому ТЦК йому відмовили через вік — тоді Роману було 24 роки.

Після цього він звертався до інших центрів комплектування. За словами військового, мобілізувати його погодилися лише з восьмої спроби. 15 квітня 2022 року Романа направили до 3 окремої танкової бригади.

У серпні він потрапив до розвідувальної роти та невдовзі опинився у боях на Харківщині — в районі Нової Гусарівки та Байрака. Бойовий досвід, згадує військовий, доводилося здобувати безпосередньо під час бойових виходів.

Однією з найважчих Роман називає позицію «Тихий» біля Нової Гусарівки. Російські війська постійно обстрілювали її з артилерії та мінометів. Там також працювали кулеметники та снайпери противника.

Катана на позиції дала військовому позивний «Самурай»

Саме під час боїв на Харківщині Роман отримав свій позивний. На одній із відбитих у російських військових позицій він знайшов японський меч — катану.

Знахідку військовий подарував командиру роти з позивним «Пушкін» із 17 окремого стрілецького батальйону «Харків», разом із яким тоді працювали розвідники. Офіцер запропонував Роману на вибір два позивні — «Катана» або «Самурай». Військовий обрав другий.

За словами «Самурая», на початку бойового шляху найбільше його вразили навіть не самі бої, а спустошені українські села.

«Корови ходять стадами по селах. Контужені коні, які паслися та не реагували на вибухи в ста метрах від них. Кістки кролів та домашньої птиці, закинуті городи… Людські господарства, які залишилися без людей. З часом усі ті господарства були знищені», — згадує «Самурай».

11 місяців лікування та 14 операцій

Важке поранення Роман отримав 10 листопада 2024 року. Близько шостої ранку група військових Залізної бригади потрапила у мінну пастку.

На міні підірвалися троє бійців. Один отримав поранення плеча, ще двоє, серед яких був Роман, — важкі травми ніг.

Після вибуху військовий намагався самостійно повзти через поле, однак через значну втрату крові почав втрачати свідомість. Побратими винесли його на руках та передали екіпажу автомобіля для подальшої евакуації.

Попереду були 11 місяців лікування та 14 складних хірургічних операцій. Після цього Роман отримав можливість звільнитися зі служби за станом здоров’я. Однак він вирішив залишитися у війську та повернувся до свого підрозділу.

«Це мій підрозділ, я тут був всю війну…» — пояснює своє рішення військовий.

«Самурай» каже, що готовий служити стільки, скільки буде потрібно. Після завершення війни він хоче повернутися до мирного життя, займатися власною справою та створити сім’ю.

Вдома на Романа чекають мама і сестра.