Що пов’язує російські спецслужби, Міністерство закордонних справ Росії й УПЦ МП? Виявляється, ліжко
Коли мова йде про методи, які застосовують російські спецслужби у своїй роботі, вражає рівень примітивізму й ставка на людські слабкості, яка, як їм здається, завжди дає результат.
Випадок, про який йде мова, зовсім не виняток із правил. Хочете створити кар’єру успішного російського дипломата? Тоді доведеться запастись «скрєпами» в Московському патріархаті, маючи при цьому нетрадиційну сексуальну орієнтацію.
І тоді, можливо, у вас одразу ж з’явиться шанс зайняти посаду Другого секретаря російського посольства в Україні.
Саме так склалась доля у російського дипломата Шаповала Ігоря Петровича, який при цьому навіть не мав відповідної профільної освіти.
Питання про те, як саме пов’язані православні догми з любов’ю до нетрадиційного сексу залишимо для обговорення фахівцям. А ось те, як російські спецслужби використали цей фактор для вербування священників Московського патріархату в Україні (УПЦ МП) – доволі проста і дієва схема. Маючи на руках такий компромат, в майбутньому можна з легкістю реалізовувати, через завербованого агента, різноманітні завдання й при цьому не боятись, що цей самий агент зірветься з гачка. Що, в принципі, ми і спостерігаємо упродовж останніх років.
Пропонуємо вашій увазі дуже цікаве відео. Воно проллє світло на фігуру Шаповалова – «Германа», який був співробітником Міністерства іноземних справ Росії і працював у посольстві РФ в Україні до 2014 року, а на даний час займає посаду начальника Департаменту внутрішніх зв’язків у міністерстві освіти та науки Росії (країна-агресор).
Тільки переглянувши відео, ви зможете оцінити всю велич цитати самого «Германа»: «К вере я пришел в юном возрасте 13 лет. Этому способствовало открытие храма напротив моего дома – храма архангела Михаила в Тропареве, известного многим москвичам по фильму «Ирония судьбы, или С легким паром».
А тепер давайте серйозно.
В процесі виявлення російських шпигунів, які під різним прикриттям проводять розвідувально-підривну діяльність у всьому світі, в поле зору співробітників Центру Миротворець потрапив Шаповалов Ігор Петрович – другий секретар посольства РФ в Україні, який займав цю посаду з 2008 по 2014 рік. Згідно розробленої нами методики виявлення російських шпигунів, Шаповалов повністю ідентифікувався нами як співробітник або ж агент російських спецслужб. Залишалось лише знайти явні ознаки підтвердження цього припущення. І ми почали їх шукати. Звичайно ж, нам відомо, хто працює в російському МЗСі, в російських спецслужбах і в УПЦ МП. Їх називають одним словом, але щоб пересвідчитись у тому, що ці «товариші» насправді є живим втіленням цього слова – було занадто навіть для нас. А тепер сидимо і регочемо. Просто уявили собі процес постановки Шаповалову розвідувальних задач і способів їх виконання. Як вони обговорювали й узгоджували, як моделювали. Доходимо до висновку, що таки через чоловіколюбство. А що поробиш? Робота російського шпигуна небезпечна і важка.
За матеріалами сайту Миротворець.