І Вишнівець зберіг чимало згадок про своїх володарів. Так, місцевий палацовий комплекс, що входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля», зараз є музеєм, де можна доторкнутися до історії, дізнатися про історію роду Вишневецьких та побачити, в яких умовах мешкали князі.

Парадна брама до палацу.

Насамперед відвідувачів зустрічає парадна брама, збудована в середині ХVIII століття. Ще одна брама веде до комплексу монастиря босих кармелітів, започаткованого Яремою Вишневецьким у середині ХVII століття. Це був досить потужний монастир, адже за життя князів він мав статус абатства. Ще одна важлива частина резиденції та її найстаріша споруда – Вознесенська церква 1530 року, у якій колись зберігалося дві чудотворні ікони. Також збереглися залишки валів та бастіонів, підпірні стіни, частина парку, господарські приміщення.

На території палацу.

Величний палац

Та справжньою перлиною комплексу є величний палац, збудований у стилі французького бароко. До речі, сьогодні це чи неєдиний взірець цього стилю, що зберігся в Україні. Палац добудовувався над цокольним поверхом родового замку, який існував тут раніше.

Парадний вхід до Вишнівецького палацу прикрашають класичні колони.

«Фасади палацу збереглися автентичні. Декор досить скромний, а головний вхід прикрашає класична подвійна колонада. Були суперечки, що її добудували пізніше. Але ми знайшли відомості, що до 1744 року палац був повністю закінчений і в інтер’єрах, і в екстер’єрах. А класична колона символізує справедливість, як і в давньому храмі Аполлона», – розповідає кандидат історичних наук, науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» Любов Шиян.

Палац вражав сучасників своєю розкішшю, особливо парадна вітальня. Тут були зали зі спеціальним призначенням, наприклад, театральна, мисливська. Оноре де Бальзак, коли завітав сюди, був настільки вражений, що назвав Вишнівець волинським Версалем.

Такими інтер’єри палацу були колись…

…а так сьогодні виглядає парадний хол. 

Комплекс значно постраждав в роки Першої світової та громадянської війни, великих втрат завдала пожежа 1944 року. У 1959 році палац перебудували для адміністративних потреб. Вишнівець тоді був районним центром, і тут розташувалися усі управління та інші служби.

«Тобто, 70 залів палацу поділили на невеличкі кабінети, зменшили висоту приміщень. Тепер, відтворюючи історичні зали, ми розуміємо, що цієї висоти і наповненості простору нам не вистачає, – пояснює Любов Миколаївна. – До речі, зараз триває відновлення інтер’єру розкішної Дзеркальної зали».

Із палацових вікон відкривається гарний краєвид. На передньому плані – Вознесенська церква 1530 року.

Зайшовши у палац, перше, що ми бачимо – найбільше полотно, яке експонується в українських музеях. На велетенській картині у всю стіну зображена панораму Варшави початку ХІХ століття у виконанні невідомого автора.

«На передньому плані ми бачимо передмістя. І цікаво, що так воно виглядало не лише в польських, а й в подільських, волинських, галицьких містечках. Коли це полотно тут з’явилося, вишнівчани старшого покоління були впевнені, що це їхнє місто, і вони шукали на полотні свої будинки», – каже співробітник музею.

Вид на палац збоку. 

Також у палаці можна побачити колекцію парадних портретів ХVII-ХVIII століть з Львівського історичного музею, виставку ікон, залу сучасного мистецтва, експозицію старовинних меблів. Стіни прикрашають овальні портрети представників роду Вишневецьких. Однак зараз це лише копії старовинних картин, більшість оригіналів зберігаються у резиденції Президента України (у будинку Городецького у Києві).

У палаці експонуються старовинні меблі.

Палацові сади

Сьогодні площа резиденції у межах заповідника – 11,5 га, в тому числі 8 га парку. Однак насправді це лише десята частина того славнозвісного палацового парку, який був закладений на початку ХVIII століття.

Палацові сади поділялися на верхні і нижні. Останні представляли тераси, прикрашені клумбами і фонтанами, від яких вода струменіла до плеса озера.

На цій лавочці відпочивали знатні особи, насолоджуючись місцевими краєвидами.

«Зараз екзотичних рослин не залишилося. Хоча свого часу тут працювала селекційна ботанічна група, яка пристосовувала саджанці з різних куточків світу до місцевого помірного клімату, – розповідає Любов Шиян. – І тоді у Вишнівці однією з найпочесніших професій була професія садівника. Адже тут вирощували фініки, інжир, ананаси. І навіть біля будинків заможних міщан існували невеличкі регулярні сади виключно для естетичної насолоди».

Підписатися на канал “Є” в Youtube

Як дістатися до Вишнівця

Вишнівець розташовується у близько 140 км від Хмельницького. Найоптимальніший варіант добирання: по трасі М-12 до Романового села, де повернути на Збараж. Від Збаража до Вишнівця – 30 км на північ.

Корисна інформація

Палац у Вишнівці розташований за адресою: вул. Замкова, 5.
Вишнівецький палац відчинений для відвідувачів щодня з 8 до 17 години.
Телефон для довідок: (03550)3-12-34.

Вхідні квитки:
– дорослий – 30 грн.;
– студентський – 25 грн.;
– шкільний – 15 грн.;
– екскурсії до 10-ти осіб – 100 грн.;
– екскурсії для відвідувачів більше 10-ти осіб – 160 грн.;
– фотографування відвідувачами на території замку та в експозиційних залах – 18 грн.