Руслан Пелехатий отримав важке поранення наприкінці жовтня 2023 року поблизу Курдюмівки, коли з побратимами виходив із бойових позицій. Втративши ногу, він не зламався, а після реабілітації повернувся до служби в новій ролі – координатора ветеранського простору «Незламні духом» у поліції Тернопільщини. Тепер він допомагає тим, хто, як і він, пережив війну та складний шлях адаптації.

Військовий шлях

Боєць Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» Руслан Пелехатий захищав Україну на Донеччині, зокрема брав участь у штурмових діях у Кліщіївці, Андріївці та Курдюмівці. Як один із перших добровольців, що долучилися до лав бригади «Лють», він пройшов сувору підготовку, навчаючись тактиці бою та роботі з важким озброєнням.

«Навчання було складним, але необхідним. У поліції підготовка кардинально відрізняється від військової, тому довелося вчитися практично з нуля», – розповідає Руслан.

В умовах постійних артилерійських обстрілів, атак танків і вертольотів кожен вихід на позиції міг стати останнім. Одного разу, лише за ранок, по їхніх позиціях прилетіло 180 снарядів, а потім по них працював танк. Втрати були важкими.

Поранення та реабілітація

Під час виходу з бойових позицій Руслан наступив на протипіхотну міну. «Я побачив спалах біля лівої ноги, впав і зрозумів, що сталося», – згадує він. Миттєво наклав турнікет, а побратими допомогли дістатися до безпечної зони.

Його доправили в лікарню Дніпра, а потім – у Тернопіль, де провели кілька операцій, щоб правильно сформувати ногу під протез. Після протезування Руслан став одним із перших, хто випробував нову систему австрійських фахівців, що дозволяє відчувати протез майже як власну кінцівку.

Допомога ветеранам

Сьогодні Руслан координує ветеранський простір «Незламні духом», що допомагає ветеранам поліції та ЗСУ адаптуватися до мирного життя. Він наголошує на важливості соціалізації через спорт і культурні заходи.

«Ветеранів не зламала ні війна, ні важкі поранення. Вони дійсно незламні духом. Наше завдання – підтримати їх, допомогти знайти своє місце в суспільстві», – підкреслює Руслан Пелехатий.

Його історія – це приклад справжньої мужності та сили духу. Він довів, що навіть після важких випробувань можна знайти новий сенс життя й допомагати іншим.