Православна та Українська греко-католицька церкви оголосили про бажання служити в храмах Почаївської лаври. Коли її заснували та кому вона належала? Як можна повернути її з оренди УПЦ та хто зможе служити в нiй пiсля цього? Про це кореспонденти Суспiльного поспiлкувалися iз тернопiльською релiгiєзнавицею, докторкою iсторичних наук Еллою Бистрицькою.

Розкажiть бiльше про Почаївську лавру. Як вона засновувалася? Хто її розбудовував?

Офiцiйно заведено вважати, що в 1240 роцi монахи Києво-Печерської лаври, рятуючись вiд татаро-монгольського iга, заснували свої обителi на горi. Друга легенда пов’язує виникнення монастиря у 1220 роцi iз мiсцевим землевласником. Вiн зi своїми друзями вийшов на полювання в цiй мiсцевостi. Вони побачили оленя, якого не могли вполювати, випустивши 15 стрiл. А наступного року, коли вони приїхали на полювання, то вони побачили уже видiння, їм з’явилася Божа Матiр i от з того часу стали розбудовувати там обитель. I першим монахом був афонський монах Мефодiй. Для нього була збудована капличка, а уже в 1220 роцi там був монастир. Це все перекази, вони сягають XVI столiття. Ми не маємо офiцiйних джерел, якi б пiдтвердили нам iснування монастиря.

Хто розбудовував монастир, хто долучився найбiльше до його розбудови?

Перша половина 17 столiття – це Iгумен монастиря Iов Почаївський. З ним пов’язана, звичайно, розбудова монастиря, унормування дiяльностi братчикiв, передача Ганною Гойською iкони Божої Матерi.

Розкажiть про постать Ганни Гойської. Чому вона така визначальна для Почаївської лаври?

Про Ганну Гойську ми знаємо, як меценатку. Вона була дуже набожна людина i їй була подарована iкона з Афону Божої Матерi. Її брат, який був вiд народження слiпий, молячись перед цiєю iконою, став зрячим. Для неї це було знаком того, що Бог прихильний до неї i вона повинна змiцнювати монастир. Вона заповiдала свої статки для монастиря. В першiй половинi 17 столiття – це був достатньо вiдомий монастир на Успiння Богородицi приходило дуже багато людей. Стало дуже престижним жертвувати. Є перелiк князiвських родин, якi уже жертвували на монастир.

Якiй конфесiї вiн тодi належав?

Київськiй метрополiї, яка була православною. В 1596 роцi була заключена Берестейська унiя i в 1712 роцi братiя висловила бажання приєднатися до унiї. За Василiан уже набирає монастир того вигляду, який ми маємо сьогоднi, тобто будується Свято-Успенський собор, Барокова перлина Почаївського монастиря. До речi, василiани роблять спробу канонiзувати Iова Почаївського. Писав Потоцький лист Папi Римському, але ця iдея не отримала пiдтримку. Важливе значення мала друкарня. Одна з перших книг, “Зерцало Богословiя”, вона була ще надрукована в 17 столiттi, коли iгуменом був Iов Залiзо.

Бачила у соцмережах допис про те, що там друкувалися книги українською мовою, ще до “Енеїди”

Так, вони друкували українською мовою, польською мовою, латиною. Вони мали високу художню вартiсть, бо зразками була ренесансна лiтература i барокова лiтература захiдної Європи. Друкувалося дуже багато книг.

Як Почаївською лаврою зацiкавилася Росiйська православна церква, чому вона викликала такий iнтерес у них?

До складу Росiйської православної церкви монастир включили в 1831 роцi. Росiйська держава намагалася iнтегрувати включену територiю, використовуючи засоби церкви. Греко-католицька церква була тут на завадi. У 1839 роцi унiя була лiквiдована на цiй територiї. Регiон повинен був бути православним, тобто на той час уже iснувала формула “Православ`я, самодержавнiсть, народнiсть”. Змiцнення Росiйської iмперiї йшло в тому числi i засобами церкви. Тому весь цей перiод, коли вона належала Росiйськiй православнiй церквi, вiдбувався процес деукраїнiзацiї.

Чи був цей процес насильницьким?

Звичайно був. Якщо говорити про перехiд братiї на унiю в 1712 роцi, то це було бажання братiї i нiхто нiкого не виселяв, вони так i залишилися в монастирi. А в ХIХ столiттi їх всiх виселили, їх звинуватили в пiдтримцi Польського повстання, вiдкрили судовi справи, туди заселяли уже православних ченцiв з iнших монастирiв, з усiєї Росiйської iмперiї. Виявилося, що це справа нелегка, того рiвня, якого вимагав цар, не знаходилося монахiв, якi б за своїм рiвнем моральностi, за рiвнем освiченостi, вiдповiдали тим вимогам, якi уже були встановленi в Почаївському монастирi. Процедура передачi монастиря була порушена, бо на той час iснувала греко-унiатська духовна колегiя в Санкт-Петербурзi i цар своїм указом зазначив, що в передачi монастиря вiд василiан до православних, повиннi брати участь представники греко-унiатської церкви, православної церкви, свiтськi особи. Так от, коли було призначено роботу комiсiї, то греко-католикiв не попередили, вони участь в цiй комiсiї не взяли. Комiсiя працювала таємно, впродовж мiсяця були переданi Росiйськiй православнiй церквi все майно, всi фiнанси, церковнi речi, все це перейшло до Росiйської православної церкви.

Якi унiкальнi релiквiї є на територiї Почаївської лаври?

Двi релiквiї, якi притягують уже сотнi рокiв паломникiв, з усього свiту: Чудотворна iкона Божої Матерi, вiдбиток стопи Божої Матерi, якi засвiдчують, що Божа Матiр вiдвiдала цю мiсцевiсть.

У попередньому iнтерв’ю ми з вами обговорювали змiни у релiгiйному середовищi України пiд час вiйни. Ви тодi сказали, що заборонити Московський патрiархат не можна. Як ми можемо повернути Почаївську лавру?

Для того, щоб повернути Лавру нацiонально зорiєнтованим церквам, тобто нашим нацiональним українським церквам, необхiдно розiрвати договiр оренди.

Яка конфесiя має в нiй правити?

Своє право на Лавру заявила Православна церква України i заявила Греко-католицька церква, i зокрема чин Святого Василiя Великого. Очевидно, треба виходити з рацiї сьогоднiшнього дня, менi так здається. I не ставити питання “або-або”. А якщо ми поставимо “i”? Механiзм розв’язання цiєї проблеми не буде швидким, на мою думку, розв’язувати це питання потрiбно дуже виважено. I критерiєм повинен бути мiжконфесiйний мир в Українi.

Чи варто це вирiшувати зараз, пiд час вiйни, на вашу думку, чи краще зачекати?

Цього не потрiбно вiдкладати, раз церкви пiднiмають це питання, значить це на часi. I Московського патрiархату там не повинно бути, однозначно. Є одне але, рiч у тому, що на Почаївськiй горi збудований Преображенський храм. I ця територiя не входить до складу заповiдника, i це питання також потребує вирiшення.

Чи потрiбно у цьому питаннi проводити якiсь громадськi обговорення, на вашу думку?

Вони виникнуть самi собою, неформальнi в соцмережах, вже зараз iдуть дуже активно, є рiзнi точки зору, i протилежнi. До речi, це дещо так загострює це питання, бо iнколи судження досить радикальнi.