Історію нацгвардійки Сайки розповіли у 2 Галицькій бригаді Національної гвардії України
Герої серед нас
Власним прикладом, а не словами. Історія тернопільської нацгвардійки Сайки.
Вона з тих, хто прийшла у військо не за романтикою. Головним мотивом для жінки був патріотизм і прагнення до фізичної та моральної стійкості. Молодший сержант Крістіна Горбатюк на псевдо Сайка – командир відділення у 2 Галицькій бригаді Національної гвардії України. А ще турботлива мати і взірець для свого сина.
В її історії немає випадковостей чи легких шляхів – кожен крок у війську став свідомим вибором і випробуванням, яке вона приймала з впертим спокоєм. Саме так почався шлях українки у підрозділі. І перші дні стали для Крістіни важливим рубежем, який вона згадує й досі.
«Потрапляючи до підрозділу, я пройшла всі етапи відбору: співбесіди, тестування, іспит з фізичної підготовки. Кожен новий день відкривав для мене щось зовсім незнайоме, і саме це стало найцікавішим. Це незабутній досвід», – пригадує початок військової служби Крістіна Горбатюк.
Організаторські здібності нацгвардійки помітили у командуванні. Після навчання жінка отримала звання молодшого сержанта і відділення з особовим складом у підпорядкування. Разом з гордістю Крістіна відчула й вагу відповідальності за своїх військовослужбовців. Сайка наголошує, що найважливіше для неї – це вміння підтримати та допомогти виконати службові обов’язки. І тут принциповим є власний приклад. Адже у війську авторитет визначається не статтю, а діями. Тому лише власним прикладом можна найефективніше мотивувати інших. Відтак, військовослужбовиця не зупиняється в самовдосконаленні – тренується і здобуває нові теоретичні знання.
Служба змінила Крістіну. Вона визнає, що за кілька років у війську стала сильнішою внутрішньо, загартувала свій характер, витримку та впевненість. Сьогодні Сайка не лише командує відділенням, а й формує навколо себе простір довіри й сили.
Крістіна переконана, що попереду ще багато викликів, але готова зустрічати їх із тією ж рішучістю, яка колись привела її до підрозділу. Бо для неї служба – це не просто професія, а частина її характеру, її вибору і її боротьби за майбутнє сина та країни.
Ми писали раніше: Історія навідника гармати Прапора з Тернопільщини.
