Отець Олексій Філюк переписує з ворожих джерел. В умовах повномасштабного вторгнення росії інформаційний фронт став не менш важливим, ніж військовий. Кожне слово, кожне поширене повідомлення може мати наслідки для національної безпеки. Особливо гостро це питання постає, коли мова йде про лідерів думок — людей, які формують світогляд тисяч українців, пише Ровесник.

Спільнота активно моніторить контент, який поширюється в українському інформаційному просторі. Саме так вдалося виявити сумнівне джерело повчального посту відомого священника з Тернопільщини Олексія Філюка, який активно ділиться духовними настановами зі своїми численними підписниками.

Мова йде про допис отця на своїй сторінці у мережі Фейсбук.

Даємо скрін поста, адже сподіваємось, що пан Олексій прибере або ж хоча б виправить свій допис:

Пост отця Філюка

Мовні маркери як індикатори іноземного впливу

Дослідивши текст притчі, поширеної отцем Філюком, можна помітити явні ознаки машинного перекладу з російської мови. Характерні помилки включають: “зображував противника” замість правильного “ображав противника”, “в лютому” замість “в люті”, “вигукнув кілька образів” замість “вигукнув кілька образ”, “учні важливо спостерігали” замість “учні уважно спостерігали”.

Такі лінгвістичні помилки є типовими для неякісного перекладу з російської.

Вони виникають через буквальне калькування слів без урахування контексту та відмінностей між мовами. Подальше наше дослідження виявило оригінальне джерело — російськомовну “Притчу о неврученном подарке”, яку легко знайти в російському сегменті інтернету, зокрема у соціальних мережах та на YouTube.

Показово, що українська версія цієї притчі також існує в мережі, але без згаданих помилок. Її можна почитати тут або ж тут.

Це наштовхує на досить неприємний висновок, що отець Філюк використовує саме російські джерела для своїх проповідей, не звертаючись до наявних українських матеріалів.

Відповідальність перед аудиторією у воєнний час

Кожен, хто має суспільний вплив, несе подвійну відповідальність за свій контент під час війни. Публічні особи формують не лише особисті погляди своїх підписників, а й загальне ставлення до інформаційного суверенітету держави.

Випадок із отцем Філюком ставить гостре запитання: чи припустимо духовному лідеру, особливо під час війни з росією, читати та поширювати російський контент, навіть якщо йдеться про релігійні чи повчальні тексти? Адже споживання інформації з ворожих джерел та її поширення (нехай і з переробкою та адаптацією) серед вірян може непомітно сприяти впровадженню чужих наративів.

Знаємо, що отець Олексій Філюк часто відповідає на запитання вірян у своєму блозі. Можливо, й на це конкретне питання щодо джерел його повчань скоро почуємо відповідь священника. Громада має право знати, яку інформацію споживають її духовні лідери та з яких джерел черпають натхнення для проповідей.

Отець Олексій Філюк переписує з ворожих джерел

У випадках, коли публічні особи регулярно поширюють неякісно перекладений контент сумнівного походження, громадськість має право ставити питання про доцільність такої діяльності. Особливо це стосується духовних лідерів, чий вплив на формування світогляду громади є надзвичайно високим.

Читайте також: Українська бібліотека в школі Будапешта поповнилась книгами з Тернопільщини.