Минулого тижня група депутатiв у Верховнiй Радi України зареєструвала проєкт постанови про розiрвання договору оренди з Почаївською Успенською лаврою УПЦ (МП), що розташована у Тернопiльськiй областi.

Комiтет iз питань гуманiтарної та iнформацiйної полiтики рекомендував уряду перевiрити дотримання Почаївською лаврою умов угоди про користування комплексом споруд i у разi виявлення порушень розiрвати договiр про оренду з УПЦ (МП).

Якою є ситуацiя у Почаєвi? Чи змiнюється ставлення у вiрян, з огляду на подiї у Києво-Печерськiй лаврi?

Вiднедавна на всiх в’їздах у Почаїв встановленi блокпости. Тут цiлодобово чергують силовики. Правоохоронцi мають право зупинити i оглянути транспортний засiб, який в’їжджає у мiсто. Такий контроль пов’язаний iз тим, що Почаївська лавра є одним iз об’єктiв пiдвищеної небезпеки в областi, за визначенням керiвництва Тернопiльської обласної вiйськової адмiнiстрацiї, пише Радiо Свобода.

Очiльник Тернопiльської ОВА заявив, що тривають кримiнальнi провадження, ведеться претензiйно-позовна робота. Але це є таємницею слiдства.

Тим часом у самому Почаєвi сьогоднi спокiйно. Бiля Почаївської лаври немає жодних акцiй, як це спостерiгається, зокрема, у Тернополi та iнших мiстах бiля храмiв УПЦ (МП).

Храм ПЦУ ‒ на околицi мiста

У велике християнське свято ‒ Вербну недiлю ‒ багато мiстян прийшли на богослужiння i освячення вербових гiлок в Успенський собор Почаївської лаври. Частина вiдвiдує Миколаївську церкву – УПЦ (МП) – або ж Свято-Духiвський скит – чоловiчий монастир УПЦ (МП).

Вiрнi ПЦУ тiснились у маленькiй церквi на околицi мiста. У 1993 роцi у Почаєвi утворилась громада УПЦ (Київського патрiархату). Вiдтодi люди домагались вiд влади надати їм у користування Миколаївський храм. Але ця церква стала власнiстю УПЦ (МП). Роками парафiяни, як вони кажуть, просили мiсцеву владу видiлити їм земельну дiлянку пiд будiвництво храму. Земельну дiлянку громадi видiлили на околицi мiста, i там парафiяни збудувала невеликий храм. Нинi це церква ПЦУ. За роки незалежної України, для прикладу, монастир Почаївської лаври отримав вiд мiської влади у межах мiста понад 50 гектарiв землi.

Свято-Духівський Почаївський чоловічий монастир УПЦ (МП)

Храм Православної церкви України (ПЦУ) в Почаєві

«Пiсля нападу Росiї на територiю України у нашiй церквi прихожан бiльше. Ми навiть почали ремонтнi роботи. Я iнколи заходжу до Почаївської лаври, бо це святиня. Досить близько спiлкувався з братiєю лаври, коли був учасником будови собору Преображення, бачив людей, якi активно вiдстоювали проросiйську позицiю, яку називають правильною церковною думкою. Ми бачимо за прикладом Києво-Печерської лаври, як там розумно пiдходять до вирiшення питання. Думаю, за таким сценарiєм пройдемо i Почаїв. Вони б дуже хотiли, щоб їх тягнули за ноги, щоб вони були мучениками. Росiянам тут мiсця не буде», ‒ говорить парафiянин ПЦУ Михайло Паляниця, син якого нинi боронить Україну.

Вперше у храм ПЦУ в Почаєвi прийшла молода жiнка з дитиною. Як вона розповiла, ранiше вiдвiдувала Миколаївський храм УПЦ (МП). Саме вiйна в Українi спричинила те, що жiнка прийшла молитись у храм ПЦУ.

«Це важке, але свiдоме рiшення, що все росiйське i московське ‒ все, крапка. Хлопцiв вбивають на фронтi, а я буду ходити в церкву, де Кирила поминають, моляться за священну вiйну, як вони говорять? Вiд початку вiйни i до того ходили у Миколаївську церкву. А потiм твердо вирiшили з чоловiком, що ми туди не пiдемо, будемо ходити в українську церкву або чекатимемо повернення наших церков в українську церкву. Довго налаштовувалась i сюди прийшла», ‒ каже мешканка Почаєва Алiна.

Думки вiрян

У Почаєвi люди обговорюють ситуацiю довкола Києво-Печерської лаври, вiдповiдно, i долю Почаївської лаври. Думки рiзнi, але якщо порiвнювати ставлення людей до релiгiйних конфесiй 2-3 роки тому, то сьогоднi воно дещо змiнилось.

Ось, що почуло Радiо Свобода вiд тих людей, якi прийшли на богослужiння у Почаївську лавру:

– Я все життя сюди ходжу, тут вчилась ходити. Я йду молитись, а все iнше мене не цiкавить.

– Люди не пiдуть сваритися. Все буде так, як було. Бог – один. I ми ходимо, 300 рокiв тут всi нашi дiди ходили. Тут нема росiйських попiв, як пишуть, у нас хорошi священники. Ми ходили i далi будемо ходити i молитись.

– Зараз нема нiякого правильного рiшення. Нiби, з однiєю сторони, неправильно, що МП, але багато людей думають, що у нас, у лаврi ведуть службу росiйською, але це старослов’янська. Багато хто не розбирається у цьому i я теж. Простi люди не пiдуть обороняти лавру, а вiряни можуть пiти. Зараз у лаврi збiльшилось людей, тому що у мiсто приїхали переселенцi, i вони теж сюди приходять.

– Буваю у лаврi. Чула про все, що в Києвi, але це не дуже цiкаво нам. Я ‒ старша людина. I звикли до тiєї вiри, яка тут є. Нехай вона вже буде, як є.

– Приходжу на свято сюди. Я не проти, щоб була українська церква. У мене всi молитовники українською мовою. Не дуже вiрю, що виселять лавру, у нас не такi люди тут. Я не пiду обороняти, я вдома помолюсь, бо я ‒ українка. Не пiду. У мене дiти за Україну i кажуть, чого я йду сюди. А я вже звикла i не хочу ходити по всiх церквах, але я за Україну.

– Кожну недiлю i свято я приходжу у лавру. Негативно ставлюсь до переходу лаври. Я народився i мама мене хрестила у православнiй вiрi. У нас служать на церковнослов’янськiй, до вiйни не закликають. Хотiв би, аби церква була, я був у цiй церквi, щоб не було розколу. Кажуть, що то Московський патрiархат, але вони вже вiдiйшли. Не знаю, чи буде конфлiкт, бо половина людей воює, половина виїхала. Просто буде розкол мiж людьми.

Багато парафiян, якi повертались з богослужiння у Почаївськiй лаврi, взагалi не хотiли нiчого говорити про ситуацiю з лаврою.

Депутати вимагають перевiрити Почаївську лавру

Днями група депутатiв iз рiзних фракцiй зареєструвала у Верховнiй Радi України проєкт постанови про розiрвання договору оренди з Почаївською Успенською лаврою УПЦ (МП). А комiтет iз питань гуманiтарної та iнформацiйної полiтики рекомендує уряду перевiрити дотримання Почаївською лаврою умов угоди про користування комплексом споруд i у разi виявлення порушень розiрвати договiр про оренду з УПЦ (МП).

Тим часом, як повiдомляє УПЦ (МП) на своїй сторiнцi у фейсбуцi, юрист Почаївської лаври виявив порушення у законопроєктi Верховної Ради щодо розiрвання договору з монастирем i направив адвокатський запит на iм’я голови Верховної Ради. На думку УПЦ (МП), у парламентi зареєстрований «черговий дискримiнацiйний» проєкт постанови.

«Попереднiй розгляд проєкту здiйснено комiтетом iз питань гуманiтарної та iнформацiйної полiтики України за 2 робочi днi без урахування висновкiв iнших комiтетiв, визначених вiдповiдальними за його розгляд, без оцiнки вiдповiдностi положенням права Європейського союзу щодо виконання мiжнародно-правових зобов’язань України. Такi дiї комiтету Верховної Ради України з питань гуманiтарної та iнформацiйної полiтики України є порушенням статтi 93 Регламенту та свiдчить про упереджене ставлення до вирiшення питання, визначеного у проєктi постанови», – мовиться в офiцiйному повiдомленнi.

До комплексу Почаївської Успенської лаври входять пам’ятки нацiонального значення XVIII‒XX столiть ‒ Успенський собор, Троїцький собор, монастирськi келiї, архiєрейський будинок, дзвiниця, надбрамний корпус. Ще у 2019 роцi на запит Радiо Свобода про стан цих пам’яток i їхньої перевiрки Мiнiстерство культури України повiдомило, що за пiдсумками iнвентаризацiї у Свято-Успенськiй Почаївськiй лаврi у Тернопiльськiй областi експерти дiйшли висновку, що пам’ятки архiтектури на її територiї перебувають в задовiльному технiчному станi. Комiсiя з перевiрки була створена у листопадi 2018 року. Тодi провели загальний огляд стану збереження об’єктiв культурної спадщини. Але про деталi перевiрки мiнiстерство тодi не поiнформувало Радiо Свобода у вiдповiдь на запит.

Вiцепрезидент Нацiональної спiлки архiтекторiв України Юрiй Вербовецький наголошує, що весь комплекс Почаївської лаври – це пам’ятка архiтектури нацiонального значення, i на всi роботи, якi там проводяться, має бути дозвiл Мiнiстерства культури i погодження Кременецько-Почаївського державного iсторико-архiтектурного заповiдника.

«Будiвництво нового храму, всi роботи на територiї лаври ‒ втручання у зовнiшнiй вигляд, iсторичний образ комплексу тощо не допускається, анi згiдно з законодавством, анi Мiжнародною хартiєю. Успенський храм, для прикладу, все, що будувалось початково, у часи Потоцького, це був перiод бароко. А тодi перевагу надавали мiдному покриттю, це європейський пiдхiд, культура, архiтектура. Автентичний вигляд Почаївської лаври спотворений. Десь щось помалювали у золото, щось поштукатурили, набудували, нову церкву збудували, каплицi ‒ це все спотворює. I доведеться, мабуть, зробити експертний аналiз, зiставлення тих спотворень, якi вiдбулись за останнi 30 рокiв, з’ясувати, скiльки автентики залишилось як зовнi, так i всерединi пам’яток. Припускаю, що власники робили багато що в обхiд законодавства.

Так поступово змiнювався характер Почаївської лаври. Бо треба розумiти мету. Якщо в українцiв є глибинна iсторiя, то, вiдповiдно, пам’ятка повинна створювати враження, що вона має iсторiю, що є давня, яка нагадує певну епоху культури, з європейськими чи українськими особливостями. А цей пiдхiд, який бачимо у Почаївськiй лаврi, – це спотворення, мета якого знецiнити українську iсторiю, культуру, надати їй цукерковостi i штучностi. Це неправдиве, це все блищить», ‒ говорить Радiо Свобода архiтектор Юрiй Вербовецький, який працює над реставрацiєю iсторичних будинкiв, замкiв i костелiв Тернопiльщини.

Парламентський комiтет iз питань гуманiтарної та iнформацiйної полiтики рекомендує уряду перевiрити Почаївську лавру. Монастир УПЦ (МП) має угоду на безоплатне користування архiтектурним комплексом до 2052 року. Цей договiр був пiдписаний урядом на чолi з Вiктором Януковичем у 2003 роцi. Тодi ж урядовою постановою було виключено зi складу Кременецько-Почаївського державного iсторико-архiтектурного заповiдника споруд Почаївської Свято-Успенської лаври. Але у 2018 роцi Мiнiстерство юстицiї скасувало розпорядження №438 вiд 17 липня 2003 року.

Якщо буде знайдено порушення умов оренди комплексу Почаївської лаври, то це юридичнi пiдстави достроково розiрвати договiр, зазначили Радiо Свобода у Державнiй службi етнополiтики i свободи совiстi. Розiрвання угоди оренди означає, що чоловiчий монастир УПЦ (МП) зобов’язаний покинути територiю Почаївської лаври.

За оцiнками експертiв, у Почаєвi може виникнути протистояння у разi розiрвання угоди оренди. Адже Почаївську лавру роками називали «форпостом «русского мира». Торiк СБУ пiд час обшуку в духовнiй семiнарiї в Почаєвi виявила лiтературу, в якiй заперечується iснування українського народу, його мови, права України на державнiсть, брошури та книги ксенофобського i ненависницького змiсту з образливими вигадками про iншi нацiональностi та релiгiї.

Будівля Почаївської духовної семінарії

У лаврi у 2015 роцi, як повiдомляли прочани, продавались брошури, в яких пропагувався сепаратизм та iдеї так званої «Новоросiї». Утiм, iнших доказiв цьому немає.

У Почаївськiй лаврi прибрали оголошення, що не приймають пожертви i записки на молитву за вiровiдступникiв: «нехрещених, цiлителiв, греко-католикiв, католикiв, розкольникiв УПЦ (КП) i ПЦУ». Бо це нетолерантне ставлення до вiрних iнших конфесiй i спричинило критику. Але такi оголошення висять у Свято-Духiвському чоловiчому монастирi УПЦ (МП) у Почаєвi.

Оголошення висить в іконній крамниці у Свято-Духівському монастирі УПЦ (МП) в Почаєві, 9 квітня 2023 року

I, як прогнозують громадськi активiсти у Почаєвi, якщо йтиметься про захист Почаївської лаври, то ченцi Свято-Духiвського монастиря можуть бути великою пiдтримкою.

Свято-Духівський Почаївський чоловічий монастир УПЦ (МП)

Понад чотири столiття Почаївський монастир входив до складу Київської митрополiї Константинопольського патрiархату, 110 рокiв – до Греко-католицької церкви, близько 20 рокiв перебував у Польськiй православнiй церквi. Iз 1831 року ‒ пiд впливом Росiйської православної церкви (РПЦ), зауважують дослiдники.

На початку 90-х рокiв ХХ столiття, коли проголосили Незалежнiсть України, серед ченцiв монастиря були проукраїнськi погляди i навiть пiдтримувалась позицiя переходу вiд Росiйської православної церкви до УПЦ (Київського патрiархату), але, згiдно зi свiдченнями очевидцiв, у лавру приїхала група ченцiв iз Росiї i монастир залишився пiд впливом Московського патрiархату.

Фото з виглядом на Почаївську лавру на поштовій листівці, виданій не пізніше від 1939 року

Успенський собор сьогодні

Монастир УПЦ (МП) на територiї лаври збудував нову Преображенську церкву (2009‒2011 роки), оздоблювальнi роботи дуже коштовнi i досi продовжуються. Цей храм вражає величиною i 33 золотими куполами.

Новий Преображенський храм

За офiцiйною iнформацiєю Почаївської Успенської лаври, храм збудували на мiсцi занедбаних господарських будiвель. Який був стан цих примiщень, на яких пiдставах мiська влада видiлила землю, чи були виданi всi дозволи ‒ це мали б з’ясувати пiд час урядової перевiрки. Цей храм збудований так, що має окремий вхiд, в’їзд, автостоянку, облаштовано територiю i для вiрян.

Поруч Преображенського храму ведуться будiвельнi роботи.

Будівництво поруч із новозбудованим храмом

Новий храм УПЦ спроєктований i збудований так, що вiн може бути вiдгороджений вiд архiтектурного комплексу Почаївської лаври.

Релiгiєзнавцi зазначають, що Почаївська Успенська лавра УПЦ (МП) у разi розiрвання з нею угоди оренди оскаржуватиме це питання у судi.

Галина Терещук