Чортків прощався з Романом Кійонком, який загинув від артобстрілу під Бахмутом
«Якби ж всі були би такі, як він»
Вчора, 14 грудня, у селi Горiшня Вигнанка провели в останню дорогу загиблого на росiйсько-українськiй вiйнi Героя Кiйонка Романа. Вiн загинув у ходi виконання бойового завдання пiд час ворожого артилерiйського обстрiлу поблизу населеного пункту Роздолiвка Бахмутського району Донецької областi.
Роман iз тих чоловiкiв, про яких кажуть, що вони iз «золотими» руками. Все село, вся Горiшня Вигнанка завжди зверталась до нього за допомогою – покосити, закрутити, заварити, заклепати. А вiн завжди радо погоджувався – чи то день, чи то нiч.
Його не цiкавили матерiальнi блага, не цiкавили статки, будинки, автомобiлi. Вiн – зразок альтруїзму, гуманностi та патрiотичностi. Вiн – справжнiй українець, справжнiй нащадок славетних козакiв, справжнiй чоловiк.
Коли росiйська нечисть ступила на порiг нашої держави, в Романа навiть не виникало думок – йти чи нi. Спершу 15 мiсяцiв воював в зонi АТО/ООС, а 26 лютого цього року вранцi, як кажуть його сусiди, вже виходив iз рiдної домiвки, одягнувшись у вiйськову форму та накинувши на плече споряджений великий рюкзак. Служив командиром стрiлецького вiддiлення. Навiть тi, хто його знав добре i близько, досi дивуються, звiдки у ньому було стiльки патрiотизму та вiдваги…
Вiн, як справжнiй християнин, любив людей. «Якби ж всi були би такi, як вiн», – в один голос кажуть у селi. Тiльки заробить кiлька гривень – накупить цукерок та солодощiв, а поки йде iз роботи додому, зустрiчаючи стареньких бабусь та маленьких дiток, – пригощає їх.
На жаль, практично усе життя Роман прожив сам. У шлюбi був лише декiлька мiсяцiв. Мами i тата серед живих вже немає. Залишився лише рiдний брат та зведена сестра. Попри це вчора увечерi, пiсля вiдправи парастасу, самотнiй будинок Героя вiдвiдало, напевно, усе село… Гiрко плакали та згадували, скiльки кожному Роман зробив добра. Згадували Романа i запитували себе «Чому?! Як так?!»… Згадували Романа i проклинали русню i їхнього хворого на iмперiалiзм недомiрка.
Романе, дякуємо тобi, воїне!.. Дякуємо, за справжнiсть. Дякуємо за Україну, яку ти врятував.
Вiчна пам’ять. Спочивай з Богом.
