Колегiя суддiв Тернопiльського апеляцiйного суду розглянула у вiдкритому судовому засiданнi в режимi вiдеоконференцiї апеляцiйну скаргу засудженого Олексiя Пукача на ухвалу Чорткiвського районного суду вiд 12 квiтня 2023 року, якою скаржниковi повернуто його клопотання.

Як встановив суд першої iнстанцiї, вироком Печерського районного суду м. Києва вiд 29 сiчня 2013 року Олексiя Пукача визнано винним за ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 364 КК України i ч. 3 ст. 166, п.п. “в”,”i” ст. 93 КК України у редакцiї 1960 року та засуджено до довiчного позбавлення волi. На пiдставi ст. 54 КК України його позбавлено спецiального звання – генерал-лейтенант мiлiцiї та зобов’язано виплатити 500 тис. грн дiтям вбитого Георгiя Гонгадзе та 100 тис. грн – потерпiлому Олексiю Подольському.

6 сiчня 2016 року ухвалою Апеляцiйного суду м. Києва вирок набрав законної сили i засудженого доставили до Державної установи “Чорткiвська установа виконання покарань №26” для вiдбування вироку.

Ухвалою Касацiйного кримiнального суду у складi Верховного Суду України вiд 2 липня 2021 року вирок Печерського районного суду м. Києва вiд 29 сiчня 2013 року та ухвалу Апеляцiйного суду м. Києва вiд 6 сiчня 2016 року вiдносно Олексiя Пукача залишено без змiн.

У лютому 2023 року засуджений Олексiй Пукач звернувся до Чорткiвського районного суду з клопотанням привести у вiдповiднiсть до чинного законодавства (а саме до ст. 48 КК України у редакцiї 1960 року) вирок Печерського районного суду м. Києва вiд 29 сiчня 2013 року та звiльнити його вiд подальшого вiдбування покарання, оскiльки вважав, що вже повнiстю вiдбув максимальний строк покарання, передбачений Кримiнальним кодексом України, – 15 рокiв позбавлення волi.

Ухвалою Чорткiвського районного суду вiд 12 квiтня 2023 року засудженому повернуто клопотання.

Не погодившись iз судовим рiшенням, засуджений подав апеляцiйну скаргу та просив дану ухвалу скасувати, вирок Печерського районного суду м. Києва вiд 29 сiчня 2013 року привести у вiдповiднiсть до чинного законодавства та звiльнити його з-пiд варти у зв’язку з повним вiдбуттям максимального строку покарання, передбаченого Кримiнальним кодексом, – 15 рокiв позбавлення волi. В обґрунтування своїх доводiв зазначив, що, ухвалюючи йому обвинувальний вирок, Печерський районний суд м. Києва не врахував, що всi iнкримiнованi йому злочини скоєнi до набуття чинностi Кримiнального кодексу України 2001 року i на час ухвалення вироку минуло понад 10 рокiв. При цьому вiн вiд органiв слiдства та суду не ухилявся i не переховувався, здiйсненню правосуддя не перешкоджав, а надмiрна тривалiсть провадження сталася з вини держави. За таких обставин апелянт уважав, що суд повинен був застосувати п. 4 ч. 1 та ч. 4 ст. 48 КК України (у редакцiї 1960 року; давнiсть притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi) та призначити йому покарання у видi позбавлення волi на певний строк, який не мiг перевищувати 15 рокiв.

У судовому засiданнi Тернопiльського апеляцiйного суду колегiя суддiв, вивчивши матерiали судового провадження та перевiривши доводи апеляцiйної скарги, погодилась з висновком Чорткiвського районного суду, що, вiдповiдно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України, до компетенцiї суду першої iнстанцiї не належить перегляд по сутi вироку суду першої iнстанцiї, який набрав законної сили i був залишений без змiн судом касацiйної iнстанцiї. А саме, що Чорткiвський районний суд не уповноважений ревiзувати вирок Печерського районного суду м. Києва вiд 29 сiчня 2013 року i застосувати строки давностi притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi.

Крiм того, апелянт не навiв жодних обставин щодо сумнiвiв та протирiч, якi стосувалися саме виконання вироку, за яким його засуджено, як це передбачено п. 14 ст. 537 КПК України, та не обґрунтував, у чому цi висновки не вiдповiдали вимогам кримiнального процесуального закону. Натомiсть наполягав на неправильному застосуваннi кримiнального закону при постановленнi вироку Печерського районного суду м. Києва вiд 29 сiчня 2013 року, що не може були предметом судового розгляду в порядку виконання вказаного вироку та апеляцiйного розгляду при перевiрцi ухвали мiсцевого суду про повернення клопотання засудженого.

З урахуванням наведеного колегiя суддiв Тернопiльського апеляцiйного суду апеляцiйну скаргу засудженого Олексiя Пукача залишила без задоволення, а ухвалу Чорткiвського районного суду вiд 12 квiтня 2023 року – без змiн.

Пресслужба Тернопiльського апеляцiйного суду