Запор є однією з найчастіших скарг, з якими батьки звертаються до педіатрів та дитячих гастроентерологів. Статистичні дані свідчать, що проблема запору стосується приблизно від 3% до 10% дітей по всьому світу. Характерно, що частота цього захворювання в дітей віком різниться залежно від географічного розташування, культури та харчування, проте є актуальною проблемою у багатьох країнах. Запори найчастіше зустрічаються у дітей віком від 2 до 4 років, що часто збігається з періодом навчання дитини до горщика або змінами раціону. Також помічено, що в дівчат запори зустрічаються частіше, ніж у хлопчиків. Ця різниця у поширеності може бути обумовлена як фізіологічними, так і поведінковими факторами.

Поширені причини

Запори в дітей віком можуть бути викликані різними чинниками, включаючи фізіологічні, психологічні та медичні аспекти. Розглянемо основні причини запорів у дітей:

1. Нестача клітковини у харчуванні. Недостатнє споживання їжі, багатої клітковиною, такої як фрукти, овочі та цільнозернові продукти, може призвести до зменшення обсягу м’якого калу.
2. Недостатнє вживання рідини. Якщо в організмі не вистачає рідини, кал стає більш твердим і важкопрохідним.
3. Зміна режиму живлення. Перехід від грудного вигодовування до штучного харчування або введення твердої їжі може тимчасово зашкодити процесі дефекації у немовлят.
4. Слабка фізична активність. Нечаста чи зовсім відсутня фізична активність може уповільнити перистальтику кишечника та сприяти запорам.
5. Стрес та тривожність. Емоційні чинники, такі як стрес, тривога чи страх перед горщиком, можуть впливати нормальний ритм дефекації.
6. Відкладення дефекації. Діти, які стикаються з неприємним досвідом або больовими відчуттями під час дефекації, можуть почати затримувати процес, що призводить до утворення твердого калу та можливого запору.
7. Медичні стани. Деякі медичні проблеми, такі як алергії, цукровий діабет, гіпотиреоз чи аномалії у структурі кишечника, можуть сприяти виникненню запорів.
8. Побічні ефекти ліків. Антидепресанти, антигістамінні препарати чи певні види антибіотиків можуть викликати запори у дітей.

Розуміння причин запорів у дітей є важливим кроком для ефективного лікування та запобігання повторним випадкам. У разі регулярних проблем з дефекацією у дитини, можна спробувати дати дитині проносне https://zdravica.ua/pronosni-i-zasobi-vid-zaporu і відразу ж звернутися до лікаря для визначення конкретної причини та розроблення відповідного плану лікування.

Етапи діагностики запору у дітей

Діагностика при запорі у дітей включає комплексний підхід, спрямований на визначення причин і вибір найкращого методу лікування. В першу чергу педіатр проводить загальний медичний огляд, ставить питання про симптоми, дієту, спосіб життя та історію хвороби. Далі призначаються лабораторні дослідження, такі як загальний аналіз крові та калу. Також проводять вимірювання рівня глюкози та лугу в калі для виключення проблем із засвоєнням їжі. У деяких випадках для візуалізації стану кишечника та виявлення можливих аномалій чи запальних процесів можуть бути призначені дослідження кишечника шляхом проведення колоноскопії або ректоскопії. Також поширеним методом діагностики є УЗД та рентген. Вони дозволяють оцінити структуру та функції органів черевної порожнини, а також руху кишечника та виявлення можливих перешкод чи уповільненого транзиту. При необхідності може знадобитися перевірка наявності інших медичних станів, таких як алергії, діабет або гіпотиреоз, які можуть бути пов’язані із запорами. Батькам варто запастися терпінням і не забувати, що діагностика при запорі в дітей віком може бути довгостроковим процесом, що вимагає спільних з лікарем зусиль. Важливо провести всі необхідні дослідження, щоб точно визначити причини проблеми та розробити ефективний план лікування.

Як лікувати запор?

Лікування запорів у дітей включає ряд підходів, орієнтованих на усунення безпосередньої проблеми і запобігання її повторення. Виділяють основні аспекти лікування:

• дієта;
• фізичне навантаження;
• режим туалету;
• лікарські засоби;
• психологічна допомога.

Збільшення споживання клітковини шляхом включення до раціону більшої кількості фруктів, овочів, цільнозернових продуктів та бобових та забезпечення адекватного споживання рідини, особливо води, допоможуть розм’якшити кал і полегшити його проходження через кишечник. Регулярні фізичні вправи також сприяють покращенню роботи кишечника і можуть допомогти у запобіганні запорам. Щоб встановити нормальний ритм дефекації, можна спробувати встановити певний регулярний час відвідування туалету, особливо після їди. Дитині важливо донести важливість регулярного спорожнення кишечника та забезпечити підтримуючу та ненав’язливу атмосферу. У деяких випадках лікар може порадити використання проносних засобів. Різні види таких препаратів можна знайти в інтернет-аптеці «Здравиця». Важливо дотримуватися вказівок лікаря щодо дозування та тривалості прийому. Якщо ж причиною запорів є стрес чи тривожність, може знадобитися консультація з психологом чи психотерапевтом, а у випадках, коли запор викликаний певним медичним станом, лікування буде спрямоване на усунення основної причини.