У масштабних навчаннях “Захід-2021” Російська Федерація і Білорусь виступають в ролі “альфа-самців”, активно “граючи м’язами”, але, схоже, “самці” хочуть справити враження на різних самок.

Звідси і нетипова легенда навчань: “зростання активності діяльності незаконних збройних формувань, сепаратистських і міжнародних терористичних організацій, що мають зовнішню підтримку”.

Кому ж показують “м’язи” Білорусь і Росія?

Лукашенко навчаннями хоче показати, як швидко розправиться з опозицією в разі непокори, перейменувавши її в сепаратистів і терористів. Ще до початку навчань Мінськ взяв на озброєння від РФ не тільки тактику ведення бою, а й інструменти гібридної політики. Віроломне придушення опозиції, безглузда історія з терористами для примусової посадки ірландського борту і затримання Протасевича викликали у білорусів почуття ганьби за керівництво країни і усвідомлення незворотності міжнародних санкцій. Мабуть, точкою неповернення стало те, що Польщу і Литву вирішили бомбардувати іммігрантами, та так активно, що Литві союзники почали відправляти «гуманітарку» у вигляді колючого дроту.

РФ же веде свою велику гру – іноземні учасники повинні створити видимість міжнародної підтримки, масштаби навчань повинні стримати активність НАТО в Східній Європі. Побоювання, що російська техніка і військовослужбовці осядуть в білоруських лісах після закінчення навчань, були ще під час навчань «Захід-2017», однак зараз ця загроза реальна як ніколи. Варіантів того, як буде розвиватися ситуація, лише два – в першому випадку, після навчань частину техніки переправлять на Донбас, щоб війна там тривала. В іншому – російська агресія може бути спрямована на білорусів.

Лукашенко в такій безнадії, що, схоже, готовий віддати Білорусь Путіну, аби залишитися номінально біля керма хоч ще на кілька років. Вважаєте такий сценарій малоймовірним і дурним? Башар Асад теж просив Росію допомогти утримати свій режим. Опонентів він так і не переміг, але втягнув країну в роки війни, фактично передав ресурси країни під контроль Кремля, забезпечив гуманітарну кризу та міжнародну ізоляцію Сирії. Тому граючи м’язами перед сусідами, залишається сподіватися, що РФ і Білорусь не повернуться одна до одної спиною.