Дружина вiйськовослужбовця i матiр шiстьох дiтей з кiлькох спроб досягнула мети, долучившись до Сил оборони України в складi 156 ОМБр. Як багатодiтна жiнка з Кiровоградщини iз пекаря стала медичною iнструкторкою?

“Приготувати їсти хлопцi можуть i самi”, – вирiшила вiйськовослужбовиця з позивним  “Сонечко”. I переквалiфiкувалася з кухарiв на посаду, де потрiбно рятувати здоров’я та життя бiйцiв. Служить медичної iнструкторкою.

Як розповiли у з’єднаннi, потрапити до лав ЗСУ їй вдалося не одразу, довелося пройти важкий шлях. Ще в 2023 роцi року зверталася до багатьох ТЦК та СП i вiйськових частин, пройшла кiлька курсiв та тренiнгiв, аж поки влiтку минулого мети було досягнуто, i Свiтлана отримала шанс проявити себе в 156 Окремої механiзованої бригади Оперативного командування “Захiд” Сухопутних вiйськ Збройних Сил України.

Спочатку була на посадi кухаря медроти. Вже пiсля проходження базової загальновiйськової пiдготовки продовжила навчатися, здобула фахову пiдготовку та стала медичною iнструкторкою. Зараз вона навчає побратимiв та молоде поповнення, як рятувати себе та iнших в екстремальних умовах вiйни.

“Як казав наш начмед: “Свiтлану будуть слухати всi!”. У них просто вибору немає. Хлопцi або правильно накладуть турнiкет, або я просто пiдiйду й докручу його так, що стане ясно, як треба. I тому наступного разу вони самi накладають як треба, бо знають: мають вмiти себе врятувати i пораненим побратимам допомогти. На бойових часу вчитися нема”, – говорить “Сонечко”.

Чому пiшла туди, де “працюють” переважно чоловiки? Бо вiдчуває в собi сили стояти плiч-о-плiч з хлопцями-побратимами та має величезне бажання допомогти своїй країнi.

Родом Свiтлана з Кiровоградщини, має 6 дiтей (двоє з яких неповнолiтнi) та чоловiка, також вiйськового. Саме вiн i придумав її позивний – “Сонечко”. Чоловiк повоював достатньо, зокрема, на Бахмутськом у напрямку. Був важко поранений. Тож звiряче єство “русского мiра” Свiтлана побачила ще задовго до добровiльної мобiлiзацiї, коли їздила до пораненого чоловiка в шпиталi Костянтинiвки та Дружкiвки на Донеччину…

Якi риси характеру потрiбнi, щоб ефективно виконувати важку бойову роботу? Сонечко переконана – головне навчитися опанувати своїми емоцiями, подолати страх i бiль:

“Не треба звертати уваги на якiсь малi перешкоди чи травми, а треба брати та йти вперед. Зуби зцiпив  –  i робиш. Мене часто викликав хтось з солдатiв, казав: “Ой, у мене те болить, i ще те й те…”. А я ж нiкому не розказує, що в мене болить! Тобто, ми всi не повнiстю здоровi люди, у кожного є якiсь болячки. Але просто не треба на цьому концентруватися, бо воно починає ще бiльше “нити”. Бiль  – це така штука, що як ти собi навiяв, що воно буде болiти  –  то воно i буде болiти. В мене самої навiть така ситуацiя була. Якось на БЗВП дуже спину прихопило, буквально зiгнутися не могла… Менi, звiсно, дали уколи, i сказали вiдлежатися. Але я бiльше трьох днiв лежати просто не змогла: пiшла далi, разом зi всiма проходити базову загальновiйськову пiдготовку. Я ж не могла пропустити навчання, бо це знання та досвiд, а менi цiкаво те все, i стрiляти, i лазити, й кидати гранати! Тому одужувала по ходу БЗВП…”.

У цивiльному життi Свiтлана була пекарем. У рiдкiснi хвилини вiдпочинку любить читати i постiйно займається самоосвiтою.

А про плани на життя пiсля Перемоги каже, що їх багато i вони неймовiрнi. Адже з великою родиною i життя яскраве:

“Треба буде жити далi. Коли людина вже в армiї, вона вже не буде так просто почуватися вдома, по-цивiльному, як ранiше. За цей, майже повний рiк, я вже якось звикла до вiйськової форми. I коли додому повертаюся, до дiточок, думаєш: “Варто скинути форму, вдягнути щось цивiльне, якесь плаття…”. Але я вже невпевнено й незвично почуваю в такому одязi, щось нiби не вистачає. Тому побачимо, чим займуся пiсля демобiлiзацiї. Але знаю, що дiти, дивлячись на батькiв, також хочуть пов’язати своє життя з українським вiйськом. Якими будуть їхнi рiшення, також час покаже”…

Її iсторiя – це гiмн жiночiй силi, вiдвазi та незламнiй вiрi в Перемогу.

Рекрутингова група для звернень щодо проходження вiйськової служби у складi 156 ОМБр: 077-156-01-56.

Вiддiл зв’язкiв з громадськiстю управлiння комунiкацiй Оперативного командування “Захiд” Сухопутних вiйськ Збройних Сил України.

Фото вiддiлення комунiкацiй 156 Окремої механiзованої бригади.