Про те, як забезпечується якість освіти в умовах війни та основні висновки і тенденції щодо створення безпечного освітнього простору у закладах загальної середньої, дошкільної і позашкільної освіти в громадах області розповідає начальниця управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області Наталія Моравська.

Наталія Моравська.

– Четвертий рік українські діти навчаються в умовах постійних тривог, небезпеки, вимушеної міграції. Чи вплинула війна на якість освіти?

– Попри всі виклики, які принесла війна – тривоги, небезпека, вимушена міграція – освітній процес в Україні не зупиняється. Педагоги, учні, їх батьки,  керівники закладів освіти, громади щодня докладають надзусиль, щоб забезпечити безперервність навчання, підтримку учасників освітнього процесу, належне функціонування та якість освіти навіть у найскладніших умовах.

Щоб забезпечити гідну освіту в умовах воєнного стану, важливо розуміти, що впливає на її якість, що відбувається у системі української освіти. Державна служба якості освіти, її територіальні органи проводять моніторингові дослідження, інституційні аудити, заходи державного нагляду (контролю), аналізи діяльності органів місцевого самоврядування та структурних підрозділів з питань освіти. За їх результатами заклади та установи освіти, органи влади отримують напрацьовані рекомендації, доказову базу для прийняття відповідних управлінських рішень.

В умовах воєнного стану, постійної загрози життю і здоров’ю, одним із найважливіших чинників є безпека учасників освітнього процесу. Створення безпечного освітнього середовища є одним із головних пріоритетів держави в умовах дії правового режиму воєнного стану. Реалізувати його у кожному місті й селі повинні органи місцевого самоврядування, як засновники закладів освіти, та керівники закладів освіти.

Вже третій рік поспіль управлінням Державної служби якості освіти у Тернопільській області  спільно з ГУ ДСНС України у Тернопільській області проводиться моніторинг якості організації безпечного освітнього простору у закладах загальної середньої, дошкільної і позашкільної освіти в громадах області. Результати моніторингу виявляють та відстежують тенденції щодо гарантування безпекових умов в освітньому процесі, визначають чинники, що впливають на організацію безпечного освітнього процесу, виявляють проблемні питання, що потребують першочергового вирішення, у тому числі й при підготовці закладів освіти до нового 2025/2026 навчального року в умовах воєнного стану.

Відзначаємо позитивні зміни, зокрема: укриття облаштовані або укладені договори про використання інших об’єктів, майже усіма закладами освіти різних типів, що дало можливість організовувати освітній процес в очному форматі, а частка учасників освітнього процесу, які цілком задоволені безпековими умовами навчання і праці у 2024/2025 навчальному році, зростає до 60%.

Разом з тим, необхідно зосереджувати увагу і засновників, і керівників на дотриманні санітарно-гігієнічних вимог під час облаштування найпростіших укриттів (відповідний температурний режим, провітрювання приміщення, забезпечення питною водою, медикаментами), розробленні та дотриманні алгоритмів дій при настанні надзвичайних ситуацій, візуалізації шляхів евакуації у приміщеннях закладів освіти, можливості проводити навчальні заняття в укриттях, а тому забезпечення їх необхідними меблями, організації навчання педагогічних працівників з надання домедичної допомоги.

Результати моніторингового дослідження свідчать про відсутність тенденції щодо покращення умов доступності укриттів для маломобільних груп населення: про наявність таких умов зазначають тільки третина учасників освітнього процесу.

Заклади освіти мають бути готовими до проведення навчальних занять в укриттях під час довготривалого перебування у них учнів. Серед головних причин, які перешкоджають проведенню занять під час перебування в укриттях, на думку опитаних керівників та педагогічних працівників, залишаються відсутність необхідних меблів та обладнання, недостатня місткість укриттів, відсутність доступу до мережі Інтернет, низька температура в холодну пору року.

Не менш важливий чинником безпеки є психологічно комфортне середовище. Без емоційної безпеки, без підтримки, без взаємоповаги в колективі – освіта не може бути повноцінною. Тому сьогодні вкрай важливо піклуватися про психоемоційний стан і дітей, і педагогів. На жаль, у третині закладів загальної середньої освіти немає повноцінної психологічної служби. Підтвердженням недостатньо налагодженої роботи психологічних служб є те, що майже 38% здобувачів освіти за наданням консультацій, порад, психоемоційної підтримки переважно звертаються до класних керівників, у той час як до психологів – тільки 10%. Про часті звернення до психологічної служби зазначають учні з числа внутрішньо-переміщених осіб, яким довелося змінити заклад освіти, а також учні з особливими освітніми потребами та їх батьки, що свідчить про необхідність системної роботи шкільних практичних психологів.

– Як звернути увагу засновнику та керівнику закладу освіти, що компетентна психологічна служба є необхідною, що присутність медичного працівника чи освітнього поліцейського теж створює відчуття захищеності, що цілісна огорожа та недопущення до закладу освіти сторонніх осіб – важливо, особливо в умовах війни?

– Здобувати освіту в умовах війни у безпеці – це більше ніж отримувати знання, це право на порятунок, на захист, право мати надію на мирне майбутнє країни. Одним із повноважень Державної служби якості освіти є надання рекомендацій закладам освіти, засновнику за результатами інституційних аудитів. Упродовж тривалого часу в умовах війни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 були припинені заходи державного нагляду (контролю) і управлінням Державної служби якості освіти у Тернопільській області проведені позапланові інституційні аудити закладів загальної середньої освіти за зверненням засновників. У квітні цього року Постановою Уряду внесені зміни і дозволено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері освіти.

Для органів місцевого самоврядування результати інституційних аудитів закладів освіти дають основу аналізувати сильні і слабкі сторони діяльності та оперативно реагувати на виклики, а, за умови вмілого реагування на сформовані рекомендації, – стають інструментом управління змінами та скеровують на виконання законодавчо визначеного завдання для засновника: забезпечувати якість освіти на відповідній території.

Управлінням Державної служби якості освіти у Тернопільській області у 2024–2025 рр. проведено 19 позапланових інституційних аудитів 18 закладів загальної середньої освіти з 14 громад та одного закладу спеціальної загальної середньої освіти обласного підпорядкування за зверненням засновників.

Як засвідчили результати, уваги засновників закладів освіти і педагогічних колективів потребують питання освітнього середовища, 85% яких вимагають покращення, а система оцінювання результатів навчання учнів у 90% закладів теж вимагає покращення. У понад половині закладів на достатньому рівні оцінено педагогічну діяльність та управлінські процеси. Загалом подібна тенденція відстежується усі роки проведення інституційних аудитів.

За результатами проведених аудитів кожен заклад освіти та його засновник отримав Висновки та Рекомендації щодо вдосконалення діяльності, на підставі яких є можливим виокремити найбільш проблемні питання в галузі освіти Тернопільщини. Зокрема, практично усім необхідно здійснити заходи щодо удосконалення матеріально-технічної бази: забезпечення цілісності огорожі навколо усієї території закладу освіти; облаштування майданчиків для учнів початкових класів; оснащення навчальних кабінетів, у тому числі й сучасними засобами візуалізації, новими сучасними меблями, оновлення комп’ютерної техніки; облаштування рекреаційних зон відпочинку для здобувачів освіти; встановлення систем оповіщення про настання або загрозу настання надзвичайних ситуацій (подій); облаштування шкільних бібліотек як інформаційно-ресурсних центрів тощо.

Також рекомендовано вжити заходів щодо забезпечення справедливого, неупередженого, об’єктивного та доброчесного оцінювання, систематичного відстеження та коригування результатів навчання, налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти, постійного підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників, удосконалення управлінської діяльності тощо. 

Успіх впровадження й розвиток інклюзивного навчання в закладах освіти значною мірою залежить від створеного інклюзивного освітнього середовища. Заклади освіти та їх засновники мають забезпечити для учнів з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти на рівні з іншими здобувачами освіти шляхом створення безбар’єрного освітнього середовища, у т.ч. облаштування та обладнання ресурсних кімнат допоміжними засобами для навчання (спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку), що необхідно використовувати під час проведення навчальних занять.

Однак, за результатами спостережень за освітнім середовищем та навчальними заняттями з’ясовано, що у 63% закладів не сформовано безбар’єрне освітнє середовище, у 40% закладів, де навчалися діти з особливими освітніми потребами, не облаштовані ресурсні кімнати, у 45 % – відсутні необхідні фахівці для забезпечення корекційної спрямованості освітнього процесу, а 70% наявних ресурсних кімнатах необхідно доукомплектувати допоміжними засобами для навчання, оновити меблі, здійснити зонування.

Для засновника (органу місцевого самоврядування) інституційний аудит школи є важливим інструментом, оскільки дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо планування цільової підтримки шкіл – фінансової, методичної, організаційної, оптимізувати мережу закладів, не за формальними критеріями, а з урахуванням якості освітніх послуг, а також стратегувати розвиток освіти в громаді, визначати пріоритети.

– Перед органами місцевого самоврядування стоїть важливе завдання – забезпечити якість освіти на відповідній території. Як це реалізувати?

– Прийняти й подолати виклики, які стоять перед ними, зокрема вчасно реагувати на зміни в законодавстві про освіту і не допускати його порушення, виконувати, визначені повноваження щодо здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю закладів освіти, за дотриманням установчих документів, забезпечувати та контролювати створення у закладі освіти безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування, сприяти реалізації реформи Нової української школи, у тому числі профільної середньої освіти.

Ми вступаємо у третій етап реалізації реформи загальної середньої освіти, забезпечення профільної освіти і підготовки освітньої мережі до створення академічних і професійних ліцеїв. Громади мають завдання відповідно до вимог визначити такі заклади освіти, які мали би трансформуватися у ліцеї. Непросте завдання, враховуючи постійне зменшення дітей шкільного віку. За результатами щорічного моніторингового дослідженням щодо дотримання органами управління освітою державних гарантій  для здобувачів освіти та працівників закладів освіти, у Тернопільській області контингент здобувачів загальної середньої освіти за рік зменшився на 5 тис.690 осіб, а від початку війни – на 11 тис. 11 осіб. У більшості громад Тернопільської області неможливо буде утворити академічні ліцеї. Разом з тим, засновник повинен подбати про забезпечення права на освіту мешканців громади, створити таку мережу закладів освіти, яка б відповідали інтересам і запитам громади.

– Якість освіти безпосередньо залежить від рівня професійних компетентностей педагогічних працівників. Які шляхи підтримки педагогів пропонує Державна служба якості освіти?

– Від того, наскільки ефективно організована робота педагога, чи працюють вчителі і вчительки над удосконаленням власних професійних компетентностей, налагоджують педагогіку партнерства, чи є зворотний зв’язок з учнями та батьками – залежить результативність освітнього процесу.

У затвердженій Кабінетом Міністрів України Бюджетній декларації на 2026–2028 рр. серед визначених напрямів розвитку освіти на найближчі три роки з’явилися нові пріоритети, які стосуються запровадження додаткових мотиваційних стимулів та підвищення престижності професії вчителя. Такий додатковий мотиваційний стимул в Україні вже працює – це сертифікація педагогічних працівників. Державна служба якості освіти вважає сертифікацію успішним проектом, який щороку розширює кількість сертифікованих вчителів, формує потужну фахову команду експертів, адже під час сертифікації вчителя оцінює вчитель, та є підтримкою для професійного зростання та визнання.

За шість років сертифікації в Україні участь взяли майже 11 тисяч учителів, з них понад 6,5 тисяч успішно пройшли всі етапи сертифікації, у тому числі 237 педагогів Тернопільської області. У 2025 році, до вчителів початкових класів, математики, української мови та літератури, а також вчителів історичної та суспільствознавчої дисципліни приєдналась ще одна категорія педагогів, які пройдуть сертифікацію, – учителі іноземної мови, а саме англійської.

Лідерами із кількості сертифікованих вчителів Тернопільської області у період з 2022-2024 років залишаються педагоги Тернопільської міської громади – 35 педагогів, 12 педагогів у Кременецькій громаді, по 9 – у Збаразькій та Підгаєцькій, 8 – Лановецькій, 7 – Заліщицькій та по 6 педагогів у Підгороднянській, Скала-Подільській та Хоростківській громадах.

За попередньою інформацією, проаналізованою Державною службою якості освіти України, відзначено, що середній бал, отриманий вчителями під час вивчення практичного досвіду, у 2025 р. перевищує середній бал попередніх років, що свідчить про професійне зростання педагогів, адже серед учасників є педагоги, які вже вдруге і навіть втретє проходять процедуру сертифікації, що засвідчує, що сертифікація педагогічних працівників зарекомендувала себе як сучасний інструмент незалежного та об’єктивного зовнішнього оцінювання, яка забезпечує умови для професійного розвитку вчителів і сприяє підвищенню якості освіти. Її добровільний характер, мінімізація адміністративного тиску та орієнтація на підтримку кар’єрного зростання мотивують педагогів долучатися до цього процесу. Непоганим бонусом є також 20% надбавка до посадового окладу вчителя, який успішно пройшов сертифікацію, упродовж дії сертифіката.

– Упродовж останнього часу суспільство обговорює питання навчання та якості організації освітнього процесу для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти денної форми навчання, зокрема чоловіків призовного віку. Державній службі якості освіти доручено провести позапланові перевірки у 100 коледжах. Які результати цих перевірок?

– Під час перевірок виявлено систематичні порушення закладами освіти процедур зарахування на навчання, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються, у частині дотримання термінів, передбачених законодавством, реальної участі здобувачів освіти денної форми навчання в освітньому процесі, зокрема при застосуванні індивідуальних графіків, своєчасного та повного внесення інформації до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, організації та ведення військового обліку здобувачів освіти тощо.

За словами Голови Державної служби якості освіти України Руслана Гурака: «Останні три роки частка бакалаврів, магістрів та аспірантів денної форми навчання віком старших за 25 років складає понад 20% загальної кількості здобувачів освіти. У 2021/2022 навчальному році ця частка становила лише 4%. Під час і після проведених перевірок у 2024-2025 роках із закладів вищої освіти відраховано понад 50 тисяч чоловіків».

За результатами перевірок визначено низку ризикоутворюючих факторів, які можуть безпосередньо впливати на якість підготовки фахівців, зокрема згаданої категорії громадян, та призвести до тривалих негативних наслідків, а саме: неналежної організації освітнього та управлінського процесів, неналежного забезпечення закладу освіти науково-педагогічними (педагогічними) працівниками та/або неналежних умов праці та організації роботи науково-педагогічних працівників, неналежного матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу та соціально-побутової сфери, неякісної організації практичного навчання та підсумкової атестації,  а відтак – неналежної якості освіти. У зв’язку із цим, Служба рекомендувала керівникам закладів забезпечити впровадження превентивних механізмів реагування на виявлені системні порушення вимог чинного законодавства, особливо під час вступної кампанії 2025 року.

– Які механізми контролю якості освіти залишаються дієвими в умовах війни?

– Якість освіти та освітньої діяльності залежить від зовнішніх обставин: державної освітньої політики, і фінансування, і, безумовно, викликів воєнного часу. У воєнних умовах забезпечення якості освіти стає особливо складним, але є механізми контролю, які залишаються дієвими й адаптуються до нових реалій.

Внутрішня система забезпечення якості освіти діє в кожному закладі освіти, від дитсадка до вишу. Заклад освіти самостійно здійснює самооцінювання, аналізує освітній процес, ухвалює рішення щодо його вдосконалення. Колегіальні органи та керівник закладу – ключові суб’єкти контролю та розвитку якості.

Державна служба якості освіти, територіальні управління Служби в областях продовжують проводити інституційні аудити (з урахуванням безпекової ситуації), у 2026 р. інституційні аудити проводитимуться у плановому порядку, позапланові перевірки закладів освіти відповідно до законодавства, моніторинги якості освіти, здійснювати онлайн-опитування учасників освітнього процесу (анонімно, доступно) та визначати тенденції розвитку української освіти, готувати аналітичні звіти про стан освіти в громадах.

Освіта триває в укриттях, онлайн, у змішаних форматах. Використовуються нові цифрові інструменти, оновлюються підходи до навчання і викладання, зростає значення психологічної підтримки та безпеки. І найважливіше – ми зберігаємо зміст, гідність і цінності освіти.

Наша сила – в єдності й відданості справі. Кожне навальне заняття, кожна успішна сертифікація, інституційний аудит, кожна дитяча усмішка – це доказ того, що українська освіта тримається. Бо ми маємо найголовніше – людей, які вірять у свою справу. Ми виховуємо покоління, яке не просто знатиме, а творитиме відбудову і майбутнє України. Дякую всім, хто щодня наближає перемогу – не лише на фронті, а й в освітньому середовищі.

Віктор Кулик