Як за допомогою нового сервісу планують змінити мобілізацію
В Україні запустили електронний Реєстр військовозобов’язаних «Оберіг». Доступ до нього мають Міністерство оборони, Генеральний штаб, територіальні центри комплектування (ТЦК) та деякі інші структури. Також військовозобов’язані зможуть перевірити свої дані в базі, але для цього доведеться попередньо звернутися до ТЦК.
Завдяки «Оберегу» сподіваються зменшити корупцію під час мобілізації, унеможливити маніпуляції з даними та уникнути надсилання повісток людям, які вже воюють.
Адміністраторами реєстру визначено обласні ТЦК та оперативні командування. Його наповненням повинні займатися районні та міські центри комплектування.
Речник командування Сухопутних військ Володимир Фітьо уточнив, що «Оберіг» на даний час ще не синхронізований з іншими державними реєстрами. Після синхронізації баз даних в більшості випадків відпаде потреба в заходах оповіщення.
Процес «вручення» повістки виглядатиме так:
– Ми бачитимемо, наприклад, що громадянина було зареєстровано у Києві, але зараз він працює у Львові, тому що податок з його зарплати – ПДФО – сплачується до Личаківського району міста Львова. Відповідно, тоді буде просто звернення до власника його підприємства, будь-якої форми власності про те, що цьому громадянину необхідно з’явитися до Личаківського ТЦК міста Львова. І керівник підприємства буде зобов’язаний особисто доставити цього військовозобов’язаного до ТЦК та СП, – прокоментував РБК-Україна Володимир Фітьо.
За його словами, це спростить проведення мобілізації.
– Ми зараз дуже велику кількість людських ресурсів витрачаємо саме на здійснення заходів оповіщення, – додав речник Сухопутних сил.
Що цікаво, реєстр містить інформацію про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 18 до 60 років (з 17 років у разі ухвалення законопроекту №10062).
Згідно з законопроєктом, у режимі автоматичного обміну вони отримуватимуть з різних електронних реєстрів і баз таку інформацію:
- персональні дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів;
- їхні контактні дані (номер телефону, електронна пошта);
- відомості про батьків:
- сімейний стан;
- відомості про сім’ю, освіту, паспортні дані (зокрема і паспорта для виїзду за кордон);
- відомості про місце роботи;
- відомості про дату та мету виїзду за кордон і дату повернення;
- дані про наявність/відсутність судимостей, дані про притягнення до адміністративної відповідальності;
- відомості про знання іноземних мов, підвищення кваліфікації;
- дані про наявність підстав для виїзду за кордон;
- відомості про відкриті виконавчі провадження;
- службові дані, зокрема про результати проходження ВЛК, відомості про участь у бойових діях, отримання бойових поранень тощо.
Всі ці дані будуть збиратися з різних реєстрів без згоди громадян.
Одним із ключових є Реєстр фізичних осіб – платників податків. У ньому збиралася інформація з 1994 року, він є найбільш повним і здатним забезпечити верифікацію даних в інших реєстрах.
МОЗ передаватиме дані про номер телефону, електронну пошту, відомості про стан здоров’я – все, що в базу даних вносив сімейний лікар.
Міністерство внутрішніх справ передаватиме:
- наявність (відсутність) судимості;
- відомості про володіння транспортним засобом;
- інформація про водійські права;
- дозвіл на зброю.
Міністерство освіти надаватиме дані про освіту.