Як ставляться відомі жителі Тернопільщини до надання автокефалії Українській православній церкві
Томос. Це – велика перемога боголюбивого українського народу над московськими демонами, перемога добра над злом, світла над темрявою.
Петро Порошенко, Президент України
«Мене часто запитують, якого я віросповідання. Завжди відповідаю: «Християнин». І тоді завжди є уточнення: православний, греко-католик…? І коли запитуєш, що є символом віри, то багато людей відповідають, що символом віри є біблійний текст і можуть його напам’ять розказати. А коли просиш уточнити, яка саме церква, то чітко в символі віри означено – єдина свята апостольська церква. І не вказано, яка вона чи православна, чи греко-католицька. Тобто це певна єдність. Однозначно, що там, де стоїть питання єдності я лише за. Шлях, яким це все буде проходити буде болісний, насамперед тому, що країна-агресор Росія буде робити все, щоб розділяти. І на жаль, одна із церков, де можна зустріти багато злості, агресії, що взагалі протирічить християнському вченню, то це зараз церква московського патріархату, і це можна побачити на Тернопільщині. До мене колись приїжджали люди, вони були російськомовними і їх вражало що у Почаївській Лаврі багато чого заборонено – молитися за греко-католиків, православних київського патріархату тощо. Так бути не повинно. Інституції не повинні роз’єднувати, а якщо вони є такими значить вони ворожі. Тому я не можу бути байдужим до цього питання. Я за те, щоб об’єднання церков було, бо це об’єднання людей.
Валерій Чоботар (псевдо «Гатило»), доброволець, громадський діяч
«Нарешті з далеких історичних світанків зійшло сонце – Духу і Віри. Це мовби друге свідоцтво (перше – Декларація про державний суверенітет України) – про волю! На цей раз – духовну, без якої весь український народ не зібраний воєдино. Нині основне не втішатися завчасно і сприймати це без ейфорії. І під світлим Хрестом перти плуга любові й далі. Мусимо миритися з тим і дякувати Богові, що попри великі випробування він посилає нам промені надії на майбутнє, а час зробить своє, єднає у молитві два береги Чорного моря – Київ і Константинополь».
Михайло Ониськів, літературознавець, краєзнавець, заслужений журналіст України