Проблема незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон залишається актуальною, попри посилений контроль. Особливо це стосується використання державної системи “Шлях”, яка мала б забезпечувати впорядкований виїзд водіїв та волонтерів, але стала інструментом для ухилення від мобілізації. Які покарання отримують організатори таких схем і як карають самих ухилянтів, розбиралася Економічна правда.

Зростання кількості справ

За даними Офісу генпрокурора, у 2024 році зареєстрували 3 106 кримінальних проваджень за статтею 332 Кримінального кодексу України “Незаконне переправлення осіб через державний кордон”. Для порівняння, у 2023 році таких справ було 2 301. Кількість правопорушень продовжує зростати: у січні 2025-го зареєстровано 391 випадок проти 385 у січні минулого року.

Кількість вироків суду також збільшується. Якщо у 2022 році було винесено 129 таких вироків, то у 2023 році – 269, а у 2024 році – вже 341. Однак лише 61 із 743 вироків передбачав реальне позбавлення волі (і то лише в першій інстанції). У більшості випадків ухилянти та їхні пособники отримували умовні покарання або штрафи, часто в рамках угоди зі слідством.

Зловживання системою “Шлях”

Система “Шлях” була створена у 2022 році для регулювання офіційних виїздів військовозобов’язаних за кордон. Вона передбачала можливість виїзду для міжнародних перевізників та волонтерів, але стала інструментом для організації незаконних втеч.

“За час воєнного стану викрито не менше 480 таких груп. За ці дії передбачена кримінальна відповідальність для організаторів та пособників, а для порушників – адміністративна”, – повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

Журналісти нарахували близько сотні вироків, пов’язаних із махінаціями в “Шляху”, з них 45 – у 2024 році. Порушники розподіляються приблизно порівну між категоріями “волонтер” та “перевізник”. Проте суди вкрай рідко призначають тюремні терміни: у 2024 році лише три вироки передбачали реальне ув’язнення. Жодного з таких покарань не отримали “волонтери”.

Найбільш резонансна справа – ГО “Волинський актив молоді”, через яку у 2023 році за кордон виїхали та не повернулися щонайменше 18 військовозобов’язаних. Один із засновників організації – народний депутат Валерій Стернійчук. Справу закрили за угодою зі слідством: представник ГО отримав умовний термін на два роки.

Суворіші вироки для військових

На відміну від тих, хто ухиляється від мобілізації, покарання для військовослужбовців, які самовільно залишають частину (СЗЧ), набагато жорсткіші. Це передбачено статтею 401 ККУ “Визначення військового кримінального правопорушення” та статтею 407 ККУ “Самовільне залишення військової частини або місця служби”. Аналіз судових рішень показує: якщо справу не закривають і військовий не повертається у частину, в 60% випадків суди виносять вироки, що передбачають реальне ув’язнення.

Таким чином, організатори незаконних втеч часто відбуваються мінімальними покараннями, тоді як військовослужбовці, які покинули частину, отримують значно суворіші вироки. Це викликає питання щодо справедливості судової системи у воєнний час.

Читайте також: У Тернополі відкриють меморіальні дошки п’ятьом загиблим пластунам.