На Тернопільщині подружжя переселенців Анжеліки та Ігоря Ринді з Харкова зустрілося зі своїм собакою Таймером. Він понад місяць жив під обстрілами. Тиждень тому повернувся до своїх господарів. Про це розповів тернопільський волонтер Валерій.

За його словами, Анжеліка та Ігор через війну переїхали в Довжанку на Тернопільщині. Евакуйовувалися з бомбосховища, тому взяти з собою тварину не могли, пише Суспільне.

“Я з перших днів війни займаюся волонтерством, вожу гуманітарні вантажі в міста, де тривають бойові дії. Коли дізнався, що треба забрати собаку з Харкова, відразу погодився”.

Разом зі собакою подолали тисячу кілометрів, каже Валерій.

“Люди на блокпостах дивувалися, що ми веземо пса. Пропонували нам їжу, воду. Все спокійно відбувалося”.

У Тернополі Таймера передали господарям, які після переїзду з Харкова оселилися в приватному будинку неподалік від міста.

Господиня собаки Анжеліка Грабчак-Риндя розповідає, через постійні обстріли вони десять днів провели в бомбосховищі у Харкові. Звідти разом з іншими людьми їх вивезли на залізничний вокзал, щоби відправити на Захід України.

“Ми планували ще заїхати додому, взяти речі, собаку, і вже потім кудись тікати. А воно як почало стріляти, летіло всюди і звідусіль. Тому собака залишився вдома. Ми його просто не встигли забрати”.

Увесь цей час телефонували знайомому з Харкова, щоби дізнатися, як їхній улюбленець. Вижити Таймеру допомогли волонтери, каже жінка.

“Відшукав його знайомий волонтер із Харкова Сашко Луньов. У Харкові вже не було продуктів, бо люди все позабирали. Він шукав для Таймера під тими бомбардуваннями і пострілами хоч якусь кашу чи корм”.

Розповідаючи про собаку, жінка не стримує сліз. Говорить, після переїзду сюди їх з чоловіком не полишали думки, як забрати чотирилапого. Допомогли харківські волонтери. Анжеліка показує відео, на якому собаку везуть, щоби передати волонтерам з Тернополя.

“Єдині вони згодилися перевезти безплатно, бо всі хотіли за гроші”.

Собака вже встиг адаптувався до нового місця і до будки, яку для нього змайстрували, розповів Ігор Риндя.

“Він приїхав у стресі. Будки тоді ще не було. Він спав один день на ганку. Наступного дня я зробив йому буду, і він з неї не вилазив цілий день – так йому там сподобалося. Ще сінця йому гарненько підстелив. То, навіть, щоби поїсти, не хотів вилазити”.

Відколи Таймер повернувся до своїх господарів, не відходить від них ні на крок.

“Він постійно коло нас. Де я, там і він, де дружина, там і він. Якщо кудись йдемо або їдемо в місто, то він сидить на погребі й зустрічає нас. Із висоти йому все видно”, – говорить Ігор Риндя.

Не забув собака і свого рятівника Валерія. На прощання волонтер дозволив Таймеру посидіти на передньому сидінні автомобіля.

“Ми спочатку планували везти його в салоні, тому що було шкода везти собаку в кузові. Але після того, як ми його посадили в салон, він не захотів пустити на крісло біля себе нашого друга. Ми їхали з Антоном, товаришем із Харкова. Людині в кузові їхати не можна, відтак, Таймеру довелося поступитися і перебратися позаду нас”.