Від молитви до зради: як релігійні фанатики у Почаєві виправдовують російську агресію
СБУ проти «молитв» за Росію: чому Почаївська лавра стала осередком пропаганди.
«русский мір» у рясах – релігія, як прикриття. Поки Україна б’ється з російськими окупантами на фронті, у тилу досі процвітають осередки «русского міра», які, прикрившись хрестами та молитвами, просувають кремлівські байки.
Одна з таких «перлин» — секта «Молитвенное стояние православных христиан», що діє під крилом УПЦ МП. Ці «православні активісти» майстерно поєднують антинаукові теорії, релігійний пафос із відвертою антиукраїнською пропагандою, намагаючись переконати вірян, що Росія — це «свята земля», а Україна… ну, скажімо, не зовсім. Іронія в тому, що їхні «молитви» звучать як гімни імперським амбіціям, а не духовному миру.
Почаївська паломниця і її кримінальні пригоди
У серпні 2024 року СБУ піймала на гарячому 58-річну жительку Дніпра. Ця пані, завітавши до Почаївської лаври нібито помолитися, насправді розгорнула бурхливу діяльність у мережі Інтернет. Координували її з «Telegram»-групи того ж таки «Молитвенного стояния православных христиан». На всіх можливих онлайн-майданчиках вона щедро ділилася дописами, у яких російська агресія проти України називалася «громадянською війною», а бойовики «Л/ДНР» прославлялися як «герої». Перепощувала вона і перли від таких «авторитетів» роспропаганди, як Дмитро Василець та покійний вже Кирило Стремоусов, які переконували, що українські військові — це, бачте, «нацисти». Закономірний результат – вирок за статтею 436-2 Кримінального кодексу України і 1,5 року тюремного строку. Мабуть, варто було дати й більше, якби пусті слова підкріпились ще якимись діями, але, на щастя краян, «паломниця» спромоглась лише на писанину.
