Санітарний лікар пояснив чому дурив українців

Минулого тижня українців шокувала новина. Головний санітарний лікар, заступник міністра хорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що парки можна було не закривати. Метою рішення про закриття парків був “психологічний вплив”. “Коли ми закривали свого часу парки і робили обприскування доріг — це було питання не стільки впливу на епідеміологічну ситуацію, скільки на психологічний стан населення”, – зазначив Ляшко в ефірі одного з телеканалів. Цей самий лікар наприкінці лютого, коли евакуйованих українців з Китаю направили у Нові Санжари, переконував, що жодної небезпеки від коронавірусу немає та стверджував, що “підійде будь-яке” місце. Навіть інфекційних боксів не потрібно. Ймовірно, що тоді так само, як і зараз йшлося про “психологічний вплив”. Щоправда у той час, коли треба було вживати рішучих дій з ізоляції потенційних хворих, представники уряду навпаки — намагалися її применшити.

Без плану. Медійно розкручувалася тема “відсутності небезпеки” – у реальності не було чіткого плану протидії пандемії. В розпал пандемії уряд продавав медичні засоби захисту за кордон. Потенційно інфікованих людей розміщували у не пристосованих приміщеннях. Поспішні та нерозумні заяви про раптове закриття кордонів призвели до великих скупчень людей і ймовірного поширення інфекції на самому кордоні. Фактично ніхто крім органів місцевого самоврядування навіть не намагався налагодити діалог з людьми, які повернулися з-за кордону. Держава запізнилася у всьому, а тепер ще й обдурила своїх громадян.

Уряд зробив півкроку — проблема залишається

Напівправда — стратегія поведінки. Схоже напівправда та обман стали основною ознакою поведінки українського уряду під час пандемії. Спочатку українцям пообіцяли допомогу, а потім її не дали. Уряд заборонив заробітчанам покидати Україну, але не запропонував жодної альтернативи — де заробити гроші. У ЗМІ широко анонсоване поступове зняття карантину для бізнесу. Однак в реальності це півкроку. До кінця травня продовжує діяти закон та урядові постанови, які зберігають режим надзвичайної ситуації. Промислові магазини і ринки закриті, громадський транспорт не ходить, садочки і школи відкривати не можна. Лише після скасування режиму надзвичайного стану в українських містах, можна піднімати питання про відновлення роботи громадського транспорту, садочків та шкіл.

Великі працюють — малим заборонено. Щоправда це правило стосується лише малого бізнесу. І Тернопільські підприємці це відчули в повній мірі. Натомість уряд два місяці “закривав очі” на роботу “Епіцентру”. Кабмін ухвалює рішення, яким зупиняє роботу українських АЕС з дешевою електрикою, на користь ТЕС, що перебувають у власності українських олігархів. Загальний висновок — чіткого плану нема. Уряд робить напівкроки, коли “для своїх можна все — для чужих діє закон”.

Люди стали заручниками.  Ті, хто працює у власному бізнесі, хто дає роботу іншим, стали заручниками невизначеної ситуації. Адже відкриття бізнесу без запуску шкіл, дитячих садочків, громадського транспорту не матиме користі. Магазини не матимуть покупців – вони не зможуть доїхати. Люди не зможуть вийти на роботу, бо не мають з ким залишити дітей. Заручниками урядових заходів “психологічного впливу” стали мільйони українців.

Місцева влада розуміє краще проблеми людей і, навіть якби хотіла запустити громадський транспорт та відкрити промислові ринки, вона не має права цього зробити. Такі рішення залежать від уряду та парламенту.

Тож, в черговий раз  маємо ситуацію, коли з одного боку “інформаційно відкривають економіку”, а з іншого вона залишається “закритою”.

Брак професійних кадрів “нагорі” веде до відсутності обдуманих рішень. Це наслідок результатів минулих парламентських виборів. Маємо вивчити цей урок та не повторювати помилки під час виборів місцевих. Адже, як показало випробування пандемією, саме місцеве самоврядування витягнуло країну та не дало скотитися їй у хаос.