Українцi заплатили 2 млрд євро податкiв у Польщi. Скiльки втратила Україна?

З початку повномасштабного вторгнення українськi бiженцi у Польщi сплатили податкiв на 2 мiльярди євро, що втричi перевищує витрати країни на допомогу нашим переселенцям. Ця iнформацiя вже другий тиждень активно розганяється в соцмережах, i на те є свої причини.

• По-перше, приємно усвiдомлювати, що нашi бiженцi для Польщi, виявляється, не тягар, а головнi годувальники.
• По-друге, саме час вкотре нарiкати на несвiдомiсть наших спiввiтчизникiв: мовляв, в Українi податки нiхто особливо платити не поспiшає, а в Європi цих людей довго вмовляти не довелося.

Але що означають цi 2 млрд насправдi, чи справдi Європа залишилася вiд українських бiженцiв у виграшi i скiльки на сплатi податкiв українцями в iнших країнах втрачає Україна? Цi питання «КП в Українi» обговорила разом iз експертами.

Грошi “спливають”?

Про те, що українцi в Польщi не сидять склавши руки i вже лише одних податкiв сплатили на 2 млрд євро, повiдомило видання ukrayina.pl з посиланням на данi професора Мацея Дущика iз Центру дослiджень мiграцiї Варшавського унiверситету. Професор вважає, що Польща не має права скаржитися на те, що допомога українцям коштує дуже дорого.

За словами Дущика, у випадку з українськими бiженцями Польща явно не лише багато витрачає, а й багато отримує.

– Ми витратили 3,5 млрд злотих (близько 750 млн євро) на допомогу українцям, але пiдрахунки вiце-президента Польського фонду розвитку Бартоша Марчука показують, що ми отримали 10 млрд злотих (2 млрд євро) вiд сплачених ними податкiв, – зазначив вчений.

Цiкавий «феномен» не пройшов повз громадську увагу. Багато хто саркастично наголошує, що як тiльки українцi виїжджають за кордон, то стають справжнiми європейцями, у тому числi й щодо сплати податкiв, але вдома все повертається на круги своя. Крiм того, соцмережi обурив i той факт, що грошi мiльярдами євро “спливають” з України.

– Нiчого нiкуди не втекло, – заспокоює економiст Владислав Банков. – Цi люди в українських реалiях навряд чи заробили б стiльки грошей, щоб сплатити 2 млрд євро податкiв. У нас зараз без роботи третина працездатного населення, що їм може запропонувати влада? Тяжка фiзична праця за мiнiмалку? Приватний сектор практично знищений, а платити податки, нiчого не заробляючи, можна лише в мрiях «третьякових-гетьманцевих».

Аналiтик компанiї «Центр бiржових технологiй» Маским Орищак додає: для України сума 2 млрд євро не є критичною. Так, наприклад, навеснi Україна просила США надавати не менше 2 млрд доларiв на мiсяць як економiчну допомогу для покриття щомiсячних витрат.

Пiдтримка польської економiки чи хайп?

Але давайте все ж таки розберемося з головним питанням: чи справдi українськi бiженцi тримають на своїх змучених плечах якщо не всю польську економiку, то хоча б її частину?

– Безумовно, ми вiдрiзняємось вiд тих бiженцiв зi Сходу, яких Європа бачила ранiше, – каже Владислав Банков. – Перше, що робить кожен українець на новому мiсцi, – шукає роботу. Цифри по iнших країнах можуть вiдрiзнятися, але тенденцiя буде такою ж.

З колегою погоджується Максим Орищак.

– Якщо податки, сплаченi українцями, перевищують фiнансову пiдтримку з боку Польщi, виходить, що багатшi українцi сплатили утримання своїх спiвгромадян на соцiалцi, – мiркує Орищак. – А рiзниця пiшла на користь польської держави. Якщо говорити про iншi країни, то там буде менш вражаюча статистика, оскiльки бiльшiсть українських бiженцiв зосередилися саме у Польщi. Так, якщо в Польщi залишилося близько 1,169 млн осiб, то, наприклад, у Молдовi – 86 тисяч, Словаччинi – 78,3 тисячi, Угорщинi – 24,4 тисячi.

Водночас президент Українського аналiтичного центру Олександр Охрiменко вважає, що iнформацiя про 2 млрд євро недостовiрна та взята зi стелi.

– Звичайно, українцi сплачують податки у Польщi, але не так багато, – каже експерт. – Щодо озвучених цифр, то вони дуже умовнi. Просто прикинули, скiльки в середньому українець мiг би купити товарiв у Польщi, помножили на число бiженцiв та порахували, скiльки вони за таких покупок сплатили ПДВ. Якщо так рахувати, то у нас українцi платять ще бiльше податкiв. Загалом просто хайп, заснований на вигадцi, що українцi годують Польщу.

Бiльше того: експерт каже, що не здивується, якщо цифри перекрутили ще бiльше, i 2 млрд євро – це не ПДВ, а загальна вартiсть всього того, що українцi купили у Польщi.

Аналогiчної думки дотримується економiст Олександр Гаврутенко.

– Названа сума – це не данi iз податкової iнспекцiї, де нiбито українцi прямо сплатили такий розмiр податкiв. Це приблизний розрахунок за кiлькiстю українських бiженцiв, якi проживають у Польщi, з яких через звичайне споживання формуються доходи бюджету у виглядi непрямих податкiв, таких, як ПДВ, – зазначив Гаврутенко у коментарi «КП в Українi». – Оплачують вони покупки для свого життєзабезпечення iз заощаджень чи iз заробiтної плати, хто працює, чи через гуманiтарну допомогу, фiнансову чи в натуральному виглядi, – це все йде до розрахунку цiєї суми. I, виходячи з таких розрахункiв, навряд чи можна сказати однозначно, який у результатi складається баланс витрат i вигод для країн Європи. Думаю, що, поки нашi громадяни змушенi втекти вiд вiйни, бiльшою мiрою вони все ж таки перебувають на забезпеченнi країн, що приймають. Але з кожним днем ​​рiвень iнтегрування їх до європейської економiки ставатиме дедалi вищим, i, звичайно ж, у бiльш довгостроковiй перспективi це забезпечить додатковий позитивний внесок у темпи її зростання.

Хтось втрачає, а хтось знаходить…

Незважаючи на все вищесказане, закон збереження матерiї, як i ранiше, в силi. Тобто, якщо кудись мiльярди прийшли, то звiдкись вони все ж таки пiшли, як би експерти цьому не чинили опiр. I для загального розумiння було б непогано дiзнатися вiдповiдь на запитання: якою втраченою сумою для України обернулися цi 2 млрд, сплаченi у Польщi?

Владислав Банков вважає, що це незрiвняннi величини, якi iснують у рiзних вимiрах. Хоча б тому, що Польща є одним iз локомотивiв європейської економiки, а Україна – зруйнована вiйною.

Олександр Гаврутенко переконаний, що для України це прямi втрати i у податках, i у робочiй силi. А особливо в обсязi споживання, зменшення якого має такий самий негативний мультиплiкацiйний ефект для дiлової активностi i, як наслiдок, для всiєї економiки країни.

– У сучасному свiтi будь-яка допомога – це дорога з двостороннiм рухом, – резюмував аналiтик Олексiй Кущ. – ЄС у 2022 роцi видiлив Українi пакет допомоги на суму 18 млрд євро. При цьому щомiсяця п’ять мiльйонiв українцiв витрачають у ЄС приблизно 3 млрд євро, перерахованих з України, тобто 36 млрд євро на рiк. Крiм того, Україна передала ЄС «демографiчний подарунок» у виглядi кiлькох мiльйонiв дiтей, якi швидко соцiалiзуються, та жiнок фертильного вiку, якi народжуватимуть дiтей, працюватимуть i створюватимуть ВВП. Не забувайте, що зараз основним двигуном ВВП є споживання. Найнижче споживання у пенсiонерiв – вони залишилися в Українi. А найвище – у жiнок вiком 25-45 рокiв, i саме вони зараз значною мiрою перебувають у Європi. Крiм того, Європа користується кiлькома сотнями мiльярдiв доларiв заблокованих росiйських активiв. I констатацiя цих фактiв – не знецiнення допомоги Європи, яку важко переоцiнити, а iлюстрацiя процесiв «зустрiчного руху» у глобальному свiтi.