У Тернополi вiдбувся III Молитовний снiданок, який об’єднав майже 200 учасникiв – представникiв влади, духовенства, вiйськовослужбовцiв, ветеранiв, волонтерiв, родини загиблих Героїв. 

Про це повiдомляє кореспондент Укрiнформу.

“Тернопiль завжди був мiстом iз глибокими християнськими традицiями, i в часи випробувань нашi предки шукали розраду та сили у вiрi. Сьогоднi, зiбравшись на цей молитовний снiданок, ми продовжуємо цю традицiю. Вiйна змiнила нашi прiоритети: ми зрозумiли, що найбiльша цiннiсть – це людське життя. I найважливiше – пiдтримувати та допомагати один одному», – зазначив мiський голова Сергiй Надал.

Молитовний снiданок розпочався з хвилини мовчання та вшанування пам’ятi Героїв, якi вiддали життя за Україну. Прозвучав Державний Гiмн у виконаннi духового оркестру 44-ї окремої артилерiйської бригади iменi Гетьмана Данила Апостола. Учасники заходу об’єдналися у спiльнiй молитвi за Україну, за перемогу, за воїнiв, за мир i справедливiсть.

У молитовному сніданку взяли участь представники 13-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії України “Хартія” письменник Сергій Жадан, парамедикиня Юлія «Тайра» Паєвська та історик Володимир Бірчак, а також співачка Оксана Білозір, яка є співзасновницею національних молитовних сніданків в Україні.

“Ми приїхали з Харкова, який позаминулої ночі пережив великий обстріл. Там звичайно важка ситуація, але місто воює, борониться і не здається. Повірте, сьогодні на українському Сході, українському Півдні та українській Півночі, де проходить лінія боєзіткнення, де проходить наш фронт, сотні тисяч наших побратимів і посестер відчувають те, що за ними стоїть велика країна з її сподіваннями та підтримкою, її вірою та мріями. Для мене велика честь сьогодні тут бути. Ми всі дуже різні, але у найбільш критичні моменти ми всі об’єднуємося довкола речей, які є для нас важливими та принциповими”, – зазначив у своєму виступі Сергій Жадан.

Юлія «Тайра» Паєвська розповіла тернополянам про важливість молитви у її житті і незламну силу українського народу.

“Я 11 років присутня на цій війні. Скільки разів я закривала очі наших захисників…. Я навіть не знаю, я не можу порахувати. Мені дуже боляче. Але кожен раз я читала молитву над кожним, хто відходив. В полоні, коли кати знущалися з наших захисників, коли катували мене, вони постійно казали “Зігни спину”, підкорись. І, звичайно, коли тебе б’ють, спина знигається, але потім випрямляється, бо ти згадуєш, хто ти є. Моя спина згинається лише у двох випадках – перед пораненим і перед Господом. Ту саму сили я відчуваю у нашому народі. Ми постійно підіймаємося і випрямляємося…”, – зазначила Юлія «Тайра» Паєвська.

Під час заходу виступили військові, які розповіли про велику силу молитви на фронті, яка врятувала їм життя. Зокрема, Назар Вікторовський під час удару Росії по Часовому Яру опинився під завалами 5-поверхового будинку. Він 19 годинами був під завалами, втратив дві ноги, пережив протезування і сьогодні працює інспектором служби 102 поліції.

“Весь час під завалами я молився. Завдяки цьому не відчував болю і зміг пережити цей складний час з Божою підтримкою”, – зізнався він.