У Тернополі попрощалися з бійцем Ігорем Неменком з Херсонщини

21 червня в Тернополі відбулося прощання з Ігорем Неменком — військовослужбовцем, який загинув під час бойового завдання поблизу села Софіївка на Херсонщині. Захисникові було 56 років. Він служив у батальйоні берегової охорони з січня 2024 року, розповідає Суспільне Тернопіль.

Чоловік родом із Херсонської області. До війни займався ремонтом автомобілів і, за словами дружини, понад 30 років працював у цій сфері. Його знали в Херсонській, Запорізькій та Миколаївській областях.

«Ігор був дуже чудовою людиною. В мирному житті він займався ремонтом машин. Його знала вся Херсонська, і Запорізька, і Миколаївська області. Він понад 30 років цим займався. Був дуже чуйним, люблячим батьком, чоловіком. Пішов захищати батьківщину, так сталося, що загинув», — розповіла дружина захисника Оксана Неменко.

Про останній день спілкування з чоловіком дружина пригадала:

«Остання розмова була о 8 годині. Він подзвонив мені, вони були там, я чула голоси з побратимами. Ми з ним поздоровкалися, я побажала йому благословіння і чекала дзвінка, але додзвонитися я вже не могла».

За словами доньки Людмили Неменко, Ігор мріяв повернутися на рідну Херсонщину, але через війну ця мрія залишилась нереалізованою.

«Мій батько був найкращим у цілому світі. Він дуже любив свою сім’ю. Він дуже любив свою дружину, він дуже любив свою рідну землю. Він дуже хотів повернутися додому. Але, на жаль, наш будинок затоплений. Він в окупації. І наша родина переселилася жити в Тернопіль і будемо жити вже тут. На жаль, татове прохання повезти його додому ми не можемо виконати. Але він казав, буде там, де його рідня. На жаль, всі його друзі, рідні, хтось в окупації, хтось в Херсоні, не зміг приїхати, хтось служить. Це для нас дуже важка втрата».

На прощання з Ігорем Неменком у Тернополі прийшли рідні, друзі та земляки з Херсонщини. Грамоту Пошани і скорботи та державний прапор вручили дружині загиблого.

Артем Костюк, земляк Ігоря, який також був змушений покинути рідну Херсонщину через окупацію, сказав:

«Це людина з великої літери, яку я завжди поважав і буду поважати. В моїй пам’яті він залишиться як дуже весела людина, яка все віддавала, все робила для своєї сім’ї».

Захисника поховали на Пантеоні Героїв Микулинецького кладовища в Тернополі. У нього залишилися дружина, мати, син і донька.

Читайте також: На Донеччині загинув тернопільський кордівець Олександр Вінічук.