26 вересня, майстри з сусiднього Iвано-Франкiвська встановили вiдремонтованi 114-рiчнi дверi Катедрального собору, якi 23 квiтня цього року розтрощила водiйка “Аудi”. 

Сьогоднi науковцi повiдомили про iсторiю виготовлення та встановлення цих iсторичних дверей.

Як з’ясувалося, рама була повнiстю пошкоджена, майстри змушенi були всi завiси висверлювати i знiмати, домкратом, спецiальною приспособою вирiвнювати рами. Рами складнi, вони зробленi з двох кутникiв, якi крiпляться мiж собою.

“Ми знайшли данi, що цi дверi на початку ХХ столiття, в 1908 роцi, зробив тернопiльський майстер Станiслав Асенко. На дверях встановлять табличку з авторством та роком виготовлення дверей. Iз власної iнiцiативи майстри вiдновили новi замки та зробили новi ключi, якi майстри подарують храму, – йдеться у дописi Тараса Циклиняка, українського краєзнавця та екскурсовода.

Поки франкiвськi ковалi монтували дверi небайдужi краєзнавцi подiлились цiкавою iнформацiєю про тернопiльського коваля, який цi дверi власне i виготовив.

Звали його Станiслав Асенько, майстерня знаходилась на вулицi Святоiванiвськiй (назва за австрiйських часiв), тепер Грушевського – це зовсiм поруч з Катедрою, де встановлювали вiдреставрованi дверi. Майстер був членом товариства ремiсникiв Gwiazda, в 1956 р. на мiсця будинку, де воно дiяло побудували школу № 3.

Долучався до ковальських виробiв i в iнших будiвлях старого Тернополя – єзуїтського костелу, парафiяльного костелу (стояв ранiше на мiсцi ЦУМу).

В 1906 р. для польського освiтньо-культурного товариства «Народних шкiл» його майстерня виготовила обладнання криницi, а також виконували замовлення магiстрату з виготовлення табличок з назвами вулиць.

Причетний також до будiвлi тернопiльського вокзалу, точнiше його першого варiанту, збудованого в 1903 роцi у стилi вiденського сецесiону, проект якого розробило технiчне бюро Мiнiстерства залiзниць у Вiднi пiд керiвництвом Баудiша (франкiвчанам прiзвище цього архiтектора має бути вiдомим, бо цей самий пан проектував у Станиславовi у 1894 роцi дирекцiю залiзниць – тепер головний корпус медунiверситету).

“Тернопiль, бажаю продовжувати в цьому ж дусi i не зупинятися з порятунком спадщини! В цьому мiстi вже є два класних приклади з дверима – металевi в церкву та дерев’янi, врятованi минулого року зусиллями iнiцiативи Збережемо старовиннi дверi на Опiльського та її натхненницi Luska Drozzd. Давайте надихати одне одного! Якщо завтра не гахне, то в нашiй державi ще купа всього треба буде зберегти”, – вiдзначила Марiя Козакевич, голова органiзацiї у NGO “Intellect UA”.