То все-таки бароко!
Чи чекав я реакцiю на допис «Бароко чи рококо… або записки невiгласа»? Звичайно чекав. Насамперед вiд зацiкавлених осiб довкола ситуацiї з «Кафедральним собором». Але, як вияснилося, дана тематика хвилює дуже мале коло тернополян. Причому, зауважте, я жодним словом не вказав в якому стилi побудована дана будiвля.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бароко чи рококо… або записки невiгласа
Найбiльше мене подивувала реакцiя Володимира Окаринського, українського iсторика, кандидата iсторичних наук, доцента кафедри iсторiї України, археологiї та спецiальних галузей iсторичних наук Тернопiльського Нацiонального Педагогiчного Унiверситету iм. Володимира Гнатюка. Чому я перерахував всi реґалiї? Ось чому:
Було бiльше, але виключно з етичних мiркувань, подавати iнший «скрiн» не буду. Як на мене – реакцiя «достойна» науковця, кандидата, доцента, …та, …та-та.
Чи готовий я вести дискус в форматi «дурний- ти сам дурний» – не готовий. Надто цiную свiй час.
Менi дуже шкода. Шкода, що така людина навчає наших дiтей, майбутнiх учителiв. Адже учитель має навчати iнших людей (своїх учнiв), передавати їм певнi знання про життя, бути наставником, дороговказом, вихователем… Чого навчить наших дiтей цей Окаринський ? Вибачайте, паном назвати його якось не хочеться.
Думаю. Думайте i ви.
Василь Будзик,
архiтектор
