Архимандрит ПЦУ Софроній (Чуприна) вважає, що на з’їзді представників “парафій захоплених храмів”, який 22 лютого відбувся в Києво-Печерській лаврі, його учасники говорили неправду.

Він, зокрема, навів приклад, як у Вінниці відбувся перехід з УПЦ МП до ПЦУ громади Спасо- Преображенського кафедральний собору пише «Релігійно-інформаційна служба України».

«Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується» (Притчи Соломона 19.5). Сьогодні в древній українській святині, намоленній і освяченій подвигами преподобних отців Києво-Печерських, публічно звершується гріх лжесвідчення. При цій ганебній події, яка оскверняє святе місце, присутні представники духовенства і за сумісництвом головні пропагандисти РПЦвУ. Зборисько відбувається в Трапезному храмі Верхньої Лаври. Головна тема: «захоплені» храми. В списку і наш Спасо-Преображенський кафедральний собор», — написав архимандрит Софроній.

Священнослужитель ПЦУ розповів, як насправді відбувся перехід у Вінниці.

«Якщо по відношенню до нашого собору, то яким чином його захопили? Когось виганяли? Виштовхували? Чи вночі, як грабіжники, через вікно проникли в середину і заволоділи майном? Може били кого, борони Боже? Ні. Двері були відкриті, хто не підтримав рішення більшості громади, добровільно покинули храм», — зазначив він.

Згодом, за його словами, представники УПЦ МП стали вигадувати байки про захоплення.

«В мене виникає питання, чому коли відбувався перехід ніхто із теперішніх «гонимих захисників» своєчасно, не висказався проти більшості і не залишився захищати собор? Священики, які були не згодні з громадою, самі зібрали свої торби і демонстративно вийшли парадними дверима. А духовне життя в соборі продоажилося і йде своїм звичним ритмом», — зауважив священнослужитель.

«Про сільські громади, які перейшли в ПЦУ, я взагалі мовчу. Якби прихильники Московської Церкви не колотили, то і на парафіях, і в селах було би спокійно і мирно», — додав він.

«Ось такі, браття, гоніння і захоплення. Це ще треба вияснити, в кого захоплюють і кого справді гонять? Більше року опікувався декількома громадами, які досі служать надворі. В одному селі люди декілька років будували храм, а тепер він захоплений прихильниками Московської Церкви і стоїть зачинений. Двері і вікна поросли павутинням. Немає «вірних», не ходять люди до московита на моління. І так, якщо розібратися, більшість конфліктних громад, тільки конфліктні вони не тому, що більшість хоче молитися в канонічній Українській благодатній і спасительній Церкві, а тому, що прибічники Російської Церкви намагаються проігнорувати більшість, зневажати український Закон і служити інтересам чужої країни», — наголосив архимандрит Софроній.