З початку повномасштабного вторгнення в Україну Повiтряно-космiчнi сили рф (ПКС) не змогли продемонструвати успiхiв, незважаючи на заявленi ранiше модернiзацiю та переозброєння протягом попереднiх 12 рокiв, пишуть вiйськовi експерти з Києва.

Мабуть, так звана “перевага” росiйської авiацiї iснує лише на вустах пропагандистiв.

Росiйський генерал сергiй суровiкiн, нещодавно призначений командувачем росiйських вiйськ в Українi та головнокомандувачем ПКС, заявив, що за 236 днiв вiйни, з 24 лютого по 17 жовтня, ПКС провели понад 34 тис. бойових вильотiв i випустили понад 7 тис. керованих ракет.

«На перший погляд цi цифри вражають. У той самий час вони результати пояснюють, чому росiйськiй авiацiї не вдалося досягти переваги в українському небi. Справа в тому, що росiї не вдалося досягти тiєї iнтенсивностi та ефективностi вiйськово-повiтряних сил, якi в минулому демонструвалися Сполученими Штатами та їхнiми союзниками по НАТО, що було метою кремля протягом десятилiть. Наприклад, мiжнародна коалiцiя в ходi операцiї в Iраку здiйснила 20 733 бойовi вильоти i застосувала 19 948 керованих боєприпасiв за короткий перiод з 19 березня по 18 квiтня 2003 року.

Якщо коротко, то середньодобовi показники активностi ПКС рф в Українi порiвняно з показниками США та їхнiх союзникiв в Iраку два десятилiття тому в п’ять разiв меншi за бойовими вильотами i в 21 раз меншi за пуск керованих ракет. Це дає уявлення про те, чому росiйської авiацiї було замало, щоб перемогти Україну на початку повномасштабного вторгнення», — аналiзують ситуацiю українськi експерти.

Протягом кiлькох десятилiть пiсля радянського перiоду авiацiя росiї розвивалася за двома основними напрямками. З одного боку, її теоретичний розвиток передбачав постiйну пiдготовку до протистояння з переважаючими силами ВПС США та НАТО. З iншого боку, авiацiя на практицi була пов’язана здебiльшого з бойовими дiями проти нерегулярних сил, якi не мали нi офiцiйних ВПС, нi передових протиповiтряних комплексiв оборони, повiдомляють вiйськовi експерти.

На їхню думку, в ходi операцiй основними обов’язками ПКС були прикриття наземних вiйськ та вогнева пiдтримка. Єдиним винятком була Грузiя у серпнi 2008 року, коли росiя виграла вiйну за п’ять днiв i втратила шiсть лiтакiв, три з яких були збитi дружнiм вогнем. «Незважаючи на те, що можливостi протиповiтряної оборони грузинських ВПС були дуже невеликими, вони показали слабкiсть росiйської авiацiї. Проте програма переозброєння та сирiйська кампанiя повернули збройним силам рф упевненiсть у собi на цiй аренi.

Протягом 2009–2021 рокiв ПКС отримали 587 нових бойових лiтакiв рiзних типiв, у тому числi 134 винищувачi-бомбардувальники Су-34, 140 винищувачiв Су-30М2 та Су-30СМ, 103 винищувачi Су-35С та близько 300 бойових Мi-28, Мi-35. Однак, як показала практика, кiлькiсть не забезпечила перевагу над якiстю», – вважають аналiтики.

Базовий освiтнiй рiвень росiйських вiйськових, у тому числi майбутнiх льотчикiв, значно нижчий, нiж у студентiв цивiльних вишiв. Бiльше того, вiйськовому льотчику потрiбно не менше п’яти рокiв пiсля випуску, щоб отримати мiнiмально достатнiй рiвень квалiфiкацiї, необхiдний для польотiв у ПКС.

Це означає, що вiйськовi льотчики не стають боєздатними до 27–28 рокiв. Однак у вiцi вiд 32 до 35 рокiв майже 80% росiйських льотчикiв-винищувачiв виходять на пенсiю за станом здоров’я. Отже, бiльшiсть лейтенантiв i капiтанiв серед льотчикiв ПКС не здатнi ефективно виконувати бойовi завдання, а дефiцит квалiфiкованих i добре пiдготовлених льотчикiв серед середньої та старшої офiцерської ланки зберiгається.

«Пiлоти ПКС протягом останнiх кiлькох рокiв щорiчно налiтали вiд 80 до 100 годин. Таким чином, типовi майори чи пiдполковники, якi є пiлотами винищувачiв, можуть налiтати близько 900 годин пiд час своєї вiйськової служби. А це означає, що квалiфiкацiя льотчикiв пiдкрiплюється вiдповiдним папером, проте насправдi вони не готовi до реальних умов сучасної вiйни», — вважають українськi вiйськовi експерти.

Окрiм вiдсутностi вiйськово-розвiдувальних можливостей, дефiциту керованих боєприпасiв та високого рiвня, пов’язаних з цим технiчних подiй, ПКС стикається з нестачею командних систем i навiть єдиної командної культури. Рiзнi та погано iнтегрованi системи управлiння разом iз кризами у вiдносинах мiж вищим начальством та вiйськовослужбовцями привели до створення “найкращої у свiтi авiацiї” по телевiзору, але не допустили розвитку та вдосконалення особового складу, — заявляють аналiтики.

Тому не дивно, що українськi аси у першi тижнi вторгнення перемагали у боях проти двох винищувачiв противника одночасно, роблять висновок експерти в галузi ведення вiйни.