24 червня розпочав дiю перший контингент багатонацiональної бойової групи НАТО, створеної для охорони схiдного флангу Словаччини пiд командуванням чеських вiйськ. Словаччина приєднується до Угорщини, Румунiї та Болгарiї як нових отримувачiв розширеної передової присутностi НАТО, яка до нинiшнього росiйського повторного вторгнення в Україну була розгорнута лише в Польщi та країнах Балтiї.

Нещодавно було б немислимо, щоб Словаччина запросила вiйська НАТО та США для тривалого перебування на своїй територiї. У сiчнi минулого року президентка Словаччини Зузана Чапутова пiддавалася глузуванням з боку опозицiї – партiя колишнього прем’єр-мiнiстра Роберта Фiцо навiть звинуватила її в тому, що вона “американська шпигунка” – за те, що глава Словаччини просила розмiстити вiйська НАТО в країнi. Тепер вкрай лiва партiя «Smer», яка iсторично виступала проти НАТО i сурмила про пiдтримку кремля, визнала, що “росiя, принаймнi, частково вiдповiдає за трагедiї в Українi”. “Smer” та iншi маргiнальнi русофiльськi партiї в Словаччинi, такi як “Ludová Strana” та “Hnutie Republika”, також пом’якшили свою критику на адресу НАТО.

Простiше кажучи, сприйняття Словаччиною загрози росiї радикально змiнилося вiд делiкатного стратегiчного партнерства, яке пiдтримує “слов’янська братська близькiсть”, до ворожого погляду на величезну країну як на регiонального агресора, який контролює ключовий iмпорт енергоресурсiв. Цей зсув наближає Словаччину до давнiх поглядiв сусiднiх Чехiї та Польщi.

У свою чергу Польща, яка знаходиться поряд з росiєю i опосередковано перебуває пiд загрозою росiйської агресiї, швидше за все, вiдчуватиме найвищi рiвнi ризику безпеки щодо росiї. Тим часом Чехiя не знаходиться в безпосереднiй близькостi вiд росiї, але має напруженi дипломатичнi вiдносини, iсторичнi образи i вона стала жертвою кiлькох шпигунських атак з боку кремля, кульмiнацiєю яких став злом серверiв чеських лiкарень на початку 2020 року, який серйозно пiдiрвав роботу системи охорони здоров’я. Навпаки, Словаччина до повторного вторгнення в Україну 2022 року знаходилася за одну буферну державу вiд росiї.

Органiзацiя «GLOBSEC», що базується в Братиславi, яка пропонує найповнiше акредитоване опитування в Центральнiй Європi, в 2019 роцi виявила, що 80% чехiв i лише 56% словакiв заявили, що проголосували б за те, щоб залишитися в НАТО, якби було проведено нацiональний референдум. Бiльше половини словакiв заявили, що, на їхню думку, Пiвнiчноатлантичний альянс “навмисне провокує росiю, оточуючи її вiйськовими базами”, тодi як лише близько третини чехiв сказали те саме. Можливо, найдивовижнiшим i актуальним питанням для сприйняття загрози було те, чи вважають респонденти, що Сполученi Штати чи росiя становлять “серйозну загрозу для їхньої країни”. 41% словацьких респондентiв вважають, що США становлять загрозу, i лише 26% вказали на росiю. Чехи висловили протилежне. Лише 20% опитаних позитивно вiдреагували на загрозу безпецi США, а 52% охарактеризували росiю як загрозу.

«Словаччина полiтично бiльш поляризована, її населення менше довiряє полiтичнiй системi, у парламентi представлено бiльше вкрай правих та вкрай лiвих полiтичних партiй, що створює сприятливе середовище для кампанiй з дезiнформацiї. Але насильницька агресiя росiї на порозi Словаччини та пiв мiльйона бiженцiв з кiнця лютого 2022 року серйозно пiдiрвали зусилля кремля щодо ведення iнформацiйної вiйни», – вважають полiттехнологи.

Мiнiстерство внутрiшнiх справ Чехiї виявило в iнформацiйному просторi своєї країни два наративи щодо рф. Перший – рф жертва, що захищається вiд НАТО, що оточує її кiльцем вiйськових баз. Другий — нагадує про те, наскiльки сильна росiйська армiя. Зазначається, що будь-який опiр їй марний.

Нещодавнє опитування «GLOBSEC» показало, що жителi Центральної та Схiдної Європи, якi вiрять одному з цих наративiв, з великою ймовiрнiстю повiрять i iншому.

«Жахливi сцени страт мирних жителiв, руйнування церков i нападiв на мiста, що публiкуються останнiм часом в європейських ЗМI, сильно послабили перший медiйний наратив про “росiйську жертву”. Другий наратив про росiю як про “невгамовну наддержаву” постраждав ще бiльше, особливо на початку вiйни. Це не залишає кремлю нiчого, окрiм як погрожувати захiдним сусiдам ядерним знищенням, що можна вiднести до третього наративу, такого ж “небезпечного”, як i “непереможна росiйська армiя”, – вважають полiтологи.

Через кiлька мiсяцiв пiсля повномасштабного вторгнення в Україну було проведено ще одне дослiдження серед чеського та словацького населення: приблизно половина респондентiв з кожної країни вважають, що путiн не зупиниться на вторгненнi в Україну. Бiльше того, вони тепер висловлюють схожi погляди на те, чи мають сили НАТО здiйснювати безпосередню вiйськову пiдтримку українцям на полi бою.

«Сприйняття громадськостi, продемонстроване у даних опитуваннях, може бути швидкоплинним, а виборнi посадовi особи у Словаччинi не вiдображають поточнi тенденцiї у громадськiй думцi. Проте кiлька маргiнальних словацьких партiй уже суттєво скоригували свою зовнiшньополiтичну позицiю у зв’язку з подiями в Українi. Чим довше вирує вiйна i чим ближче вона пiдходить до словацького кордону, тим постiйнiшими, ймовiрно, будуть цi негативнi уявлення про загрозу росiї», – коментують данi опитування полiтологи.