Нещодавно Львiвський (восьмий) апеляцiйний адмiнiстративний суд прийняв резонансне рiшення, яким скасував результати другого туру виборiв в Тернопiльському педунiверситетi. Дане рiшення викликає чимало питань щодо легiтимностi, юридично воно виглядає нiкчемним. На судi навiть  виник скандал, адже на засiдання не пустили представникiв Мiнiстерства освiти i науки, яке є спiввiдповiдачем. Тож МОН та педунiверситет вже готують касацiйну скаргу.

Почалося все з того, що влiтку 2023 року один з кандидатiв на посаду ректора тернопiльського педунiверситету Володимир Мiсько (вибори ректора ТНПУ вiдбулися в груднi 2022 року – ред), програвши суд у мiсцевому окружному адмiнiстративному судi, звернувся у Львiвський апеляцiйний.

В кiнцi жовтня 2023 року колегiя суддiв зi Львова у складi Сеник Р. П., Онишкевич Т. В., Судова-Хомюк Н. М. прийняла рiшення залишити без розгляду апеляцiйну скаргу i повернути її позивачу, оскiльки не було оплачено судовий збiр. Ця ухвала набрала законної сили  з моменту її пiдписання та могла бути оскаржена протягом тридцяти днiв шляхом подання касацiйної скарги безпосередньо до суду касацiйної iнстанцiї. Володимир Мiсько  цiєї ухвали не оскаржував.

Проте вже у груднi вiн знову звернувся до суду, пояснивши, що не знав про недоплачений судовий збiр i попросив поновити розгляд його скарги, мотивуючи це розiрванням договору про правову допомогу з адвокаткою Вiтою Кавiйчик. Львiвський (восьмий) апеляцiйний адмiнiстративний суд, всупереч власному судовому рiшенню вiд 31 жовтня 2023 року та судовiй практицi Верховного Суду, раптом вiдкрив апеляцiйне провадження та винiс ухвалу про поновлення строкiв на апеляцiйне оскарження за апеляцiйною скаргою Мiська В.В. Хоча, як зазначають юристи, з практики дiючого судочинства це практично неможливо.

Найцiкавiше, що Володимира Мiська в судi й надалi представляла адвокатка Вiта Кавiйчик, з якою позивач начебто розiрвав угоду, i  саме це стало першопричиною поновлення провадження. Однак  суддi Восьмого апеляцiйного адмiнiстративного суду чомусь не звернули увагу на цю важливу обставину.

Цього тижня суд вирiшив частково задовiльнити позовнi вимоги апелянта (з 14 вимог задовольнили  4). Всi вони стосувалися скасування результатiв другого туру виборiв та документiв, якi супроводжували його. При цьому результати першого туру виборiв ректора та всi супровiднi документи цього процесу, якi критикував апелянт, суд залишив чинними.

Вiдповiдачами у цьому судовому процесi, iнiцiйованому колишнiм кандидатом в ректори, є Мiнiстерство освiти i науки України та Тернопiльський нацiональний педагогiчний унiверситет. Однак колегiя суддiв без вагомих на те пiдстав не допустила представникiв мiнiстерства на пiдсумкове засiдання, що є порушенням процесуального судочинства. Це призвело до незабезпечення можливостi сторонi реалiзувати наданi їй законом процесуальнi права, що є одним iз ключових принципiв процесуальної справедливостi, та обмежив її конституцiйне право на участь у судовому розглядi.

Таке дивне рiшення суддiв Львiвського апеляцiйного адмiнiстративного суду викликає чимало запитань. Зокрема, хто чи що змусило колегiю переглянути своє рiшення про залишення скарги без розгляду? Чому iнтереси кандидата дозволили представляти адвокатцi, через розрив договору з якою i отримав апелянт право на поновлення апеляцiйного провадження? Чому задовольнили тiльки 4 вимоги з 14? Чому на засiдання не допустили вiдповiдача – Мiнiстерство освiти i науки України? В яких розмiрах було сплачено судовий збiр?

Зрештою, якщо пригадати як кiлька рокiв тому саме цей суд «прославився» на всю Україну суддею-колядником Зваричом, при обшуку у якого виявили мiльйони доларiв та гривень готiвкою, можна здогадуватися, якi саме аргументи беруть до уваги у цьому будинку правосуддя.

Представники МОН та ТНПУ планують оскаржувати дiї суддiв у Державному бюро розслiдувань та Вищiй радi правосуддя, а також вже розпочали формування касацiйних скарг до Верховного Суду.

Водночас незрозумiло, чого добивається Володимир Мiсько. Адже пiсля виборiв ректора у вишi з часом  значно поменшало його прихильникiв, унiверситет твердо стоїть на ногах, розвивається та займає лiдируючi позицiї в Українi по багатьох параметрах. Тож зараз перепроводити другий тур для нього навряд чи логiчно, результати очевиднi вже зараз i вони далеко не на його користь.

В кулуарах подейкують, що за черговою судовою тяганиною може стояти структура, яка намагається вiдiбрати у педунiвесритету майже 0,6 га землi вишу на вул. Громницького для забудови. Не виключено, що данi рухи також зiграють на користь одному з мiсцевих вишiв. Адже пiсля iнiцiативи мiнiстерства освiти щодо укрупнення вищих навчальних закладiв, внутрiшнi протирiччя в педунiверситетi можуть використати для того, щоб його юридично розформувати i приєднати до якогось iншого тернопiльського.

В обидвох цих випадках Володимир Мiсько навряд чи виступає самостiйним гравцем, а найiмовiрнiше просто виконує волю замовникiв.