Верховна Рада у вівторок, 20 серпня, проголосувала у другому читанні та в цілому за законопроєкт №8371, що передбачає заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у країні-агресорі.

Про це повідомили народні депутати Микола Княжицький та Ярослав Железняк, переда Еспресо.тв.

За відповідне рішення проголосували 265 народних депутатів:

“Слуга народу” – 173

“Європейська солідарність” – 25

“Батьківщина” – 17

“Платформа за життя та мир” – 1

“За майбутнє” – 9

“Голос” – 18

“Довіра” – 11

“Відновлення України” – 0

“Позафракційні” – 11.

Як додав Железняк, закон набуває чинності через 30 днів із дня його опублікування. Крім одного пункту – згідно з ним громади УПЦ МП матимуть 9 місяців на те, щоб розірвати зв’язки з РПЦ.

“Історичний день. Ставимо крапку в існуванні російської православної церкви та її філій в Україні. Рада ухвалила законопроєкт №8371, який заборонить діяльність релігійних організацій, що мають зв’язки з країною-агресоркою. 265 за. Для мене це було принциповим питанням”, – прокоментував це голосування Микола Княжицький.

Законопроєкт передбачає, що:

• Російська православна церква (РПЦ) має бути заборонена як релігійна організація;
• діяльність усіх релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, буде припинятися за чіткою процедурою, яка включатиме дослідження, припис про виконання закону і судову заборону;
• РПЦ та афілійовані з нею структури не зможуть використовувати державне і комунальне майно;
• перехід громад до української помісної православної церкви буде спрощено.

Законопроєкт №8371, що його Кабмін ініціював на виконання рішення РНБО щодо обмеження і заборони релігійних організацій, які керуються РФ, зареєстрований 19 січня 2023 року. ВРУ проголосувала за нього в першому читанні 19 жовтня 2023-го.

Важливі аспекти законопроєкту №8371. Що змінилося після першого читання

Законопроєкт №8371 розробила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Він не містить жодних релігійних обмежень і спрямований суто на припинення звʼязків підпорядкування будь-яких українських організацій з будь-якими релігійними організаціями, які мають керівні центри у державі-агресорі.

Профільний комітет Ради врахував неофіційні перестороги, які висловили низка українських релігійних організацій різного віросповідання, й виокремив іноземну релігійну організацію, ворожа й антиукраїнська сутність якої не становить жодних сумнівів, а саме – так звану РПЦ, діяльність якої, відповідно до тексту законопроєкту, в Україні забороняється.

Доповненнями до переліку звʼязків, порівняно з першим читанням, є запропонована ДЕСС нова стаття 5, яка пояснює звʼязки як афілійованість з РПЦ. До ознак афілійованості додали важливі критерії, зокрема встановлені факти розповсюдження релігійними організаціями ідеології “русского міра” й судові вироки за держзраду, колаборанство, низку інших важких злочинів щодо очільників релігійних організацій.

Також у законопроєкт внесли доповнення, яке підсилює саме світський, а не релігійний його характер, – розширення заходів ДЕСС із встановлення зв’язків з вузькопрофільної релігієзнавчої експертизи до дослідження, частиною якого така експертиза може бути.

Саме дослідження може бути ініційоване на звернення органів держвлади, місцевого самоврядування, громадян і на підставі повідомлень у медіа.

Новим розділом, порівняно з першим читанням, є розділ, який надає державі та місцевому самоврядуванню можливість розпочинати процеси припинення користування державним або комунальним майном релігійними організаціями – порушницями майбутнього закону.

Ще одним важливим новим розділом є доповнення, розроблені на підставі останніх рішень Верховного Суду України, які підтвердили законність рішень громадян – членів релігійних громад про зміну підлеглості, тобто про перехід з однієї церкви до іншої.

Важливою є нова частина, що впорядковує для релігійних організацій пільгові умови користування культовим майном, якому вперше у законодавстві України дають чіткі визначення.