Про вишиванку і вишиття на засланні: унікальна історія однієї родини з Тернопільщини

Родину Трачуків з Тернопільщини радянська влада в 50-х роках 20 століття виселила до Сибіру за участь у національно-визвольній боротьбі. Там, попри заборони та обмеження, жінки вишили сорочки собі та дітям. Тепер їх зберігають в обласному краєзнавчому музеї.

Історію розповіла завідувачка сектору зберігання відділу фондів краєзнавчого музею Галина Завіша, передає Суспільне.

За її словами, в краєзнавчому музеї зберігають чотири вишиванки родини Трачуків — Марії та Дарії. Радянська влада виселила родину до Сибіру з дітьми.

“Маленькій Марії було тільки вісім років, коли їх відправили на заслання”.

“Даруся була з 1933 року. Бачимо, оздоблена геометричним орнаментом. Сорочка ношена. Її вдягали багато разів. Не завжди була можливість одягнутися гарно, святково, але українці всюди вирізнялися і хотіли показати, що вони є українці”, — каже Галина Завіша.

Трачуки перебували на засланні 7 років, розповів завідувач відділу новітньої історії обласного краєзнавчого музею Володимир Пукач.

“Жінки народилися в селі Турильче Борщівського району і також вони були учасницями визвольного руху 1940-1950 років. За участь у визвольній боротьбі радянські спецслужби їх виселили на заслання в Хабаровський край Кур-Урмийський район і на засланні вони перебували з 1950 по 1957 роки”.

За словами Галини Завіші, вишивати на засланні українцям забороняли, але вони все одно знаходили можливість це робити.

“Зазвичай не давали. Не було голки, голки робили з кістки риби, чи з якоїсь такої колючої рослинки, щоб можна було. Нитки виторочували вже з готового якогось одягу. І тканину вже, по мірі можливості шукали. Вони були не в самому таборі, а на поселенні, їм вдавалося знайти і вони вишивали”.

Одна з сорочок особлива тим, що вишита в борщівському стилі, каже жінка.

“Вони були з Борщівщини, де зазвичай, вишивали увесь рукав. І, як ми бачимо, вони хотіли саме на цій сорочці показати оту приналежність до Борщівського краю, коли на рукаві було багато вишивки”.

Після заслання родині Трачуків дозволили повернутися в Україну. Звідти вони привезли свої вишиванки, розповіла Галина Завіша.

“Там вони їх виготовили, але коли їм вже дозволи повернутися в Україну, вони нічого там не залишили, всі сорочки привезли до нас, на Україну, додому. Вони ще в нас на Борщівщині одягали їх, ходили і вже, щоб сорочки залишилися для наступних поколінь, подарували нам до музею у 2018 році. Саме молодша сестра Марія передала за сприяння нашого колеги Володимира Салука, який був у відрядженні в тому краї. Він з нею познайомився і вона розказувала, що має таку колекцію, і він їй порекомендував, щоб передали, щоб така реклівія не пропала”.

За словами Галини Завіші, окрім цих сорочок, Трачуки передали до краєзнавчого музею шість вишитих рушників та дві ікони.

Фото: Суспільне