Минуло два роки після теракту в Оленівській колонії, але Росія досі не допустила представників ООН на місце трагедії. Однак управління ООН із прав людини до роковин подій 28-29 липня 2022 року у виправній колонії в окупованому Росією селищі Оленівка, де загинули щонайменше 50 українських військовополонених, засудило дії Росії.

В організації наголосили, що на основі опитувань понад 50 свідків і тих, хто вижив, а також на основі аналізу відео- і фотоматеріалів, Управління ООН з прав людини минулого року дійшло висновку, що вибухи не були спричинені ракетами HIMARS, випущеними ЗСУ.

Деталі та обставини чергового російського злочину проти українців опублікували Букви.

Як розвивалися події

16 травня 2022 року вищим військовим командуванням України було віддано наказ командирам підрозділів, які перебувають на “Азовсталі”, останньому українському оплоті оборони Маріуполя, зберегти життя особового складу і здатися в полон.

Після цього 211 захисників “Азовсталі” було доставлено до колонії в Оленівці – фільтраційного табору на території колишньої Волноваської виправної колонії, який розміщений на тимчасово окупованій росіянами території Донецької області.

За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, вибух у бараці на території Волноваської виправної колонії № 120 стався між 22:00 28 липня і 01:00 29 липня 2022 року. За даними українських ЗМІ, за кілька днів до атаки бійців бригади “Азов” перевели саме у ті бараки, які згодом й опинилися в епіцентрі вибуху.

Російська сторона намагалася звинуватити в усьому Збройні сили України, і навіть демонстрували пропагандистським ЗМІ уламки HIMARS, які буцімто й завдали такої шкоди. Проте, незалежні експерти наголосили, що продемонстровані в російських ЗМІ наслідки пожежі не відповідають результатові удару HIMARS. Звіт ООН від 4 жовтня 2023 року від щодо російського теракту в колонії біля Оленівки свідчив, що навіть одна ракета HIMARS спричинила б серйозніші руйнування, а також, що боєприпас, який прилетів у будівлю, рухався зі сходу на захід.

На переконання Генерального штабу ЗСУ, теракт мав на меті приховати сліди тортур над українськими військовополоненими.

Версії

Існує дві гіпотези того, що саме спричинило руйнування в бараці: перша версія – зовнішній ворожий удар, друга – вибух всередині приміщення.

Служба безпеки України перехопила розмову представників окупаційних військ, у якій йшлося, що росіяни розмістили реактивні системи залпового вогню БМ-21 “Град” поблизу місця розташування колонії, звідки здійснювали обстріл позицій українських сил, проте не отримали вогню у відповідь; крім того, бойовики висловили припущення, що вибух барака могли влаштувати зсередини будівлі, про що свідчить характер руйнувань.

За даними радіоперехоплень у СБУ (їх долучено як докази до вже відкритого кримінального провадження за 438 статтею Кримінального кодексу — порушення законів та звичаїв війни), з розмов бойовиків випливає, що окупанти могли влаштувати трагедію за допомогою вибухівки, яку вони розмістили у приміщенні колонії. Зокрема, жоден з очевидців не чув, як до виправної установи підлітає ракета. Не було характерного свисту, а вибухи відбувалися самі собою. Також в окремих приміщеннях колонії повністю вціліли вікна. Це підтверджує, що епіцентр вибуху був усередині знищеної будівлі, а її стіни “погасили” вибухові хвилі та “вберегли” сусідні приміщення.

Втрати

Внаслідок вибуху відомо про загибель щонайменше 54 захисників Маріуполя, ще понад 130 – зазнали поранень. Поранені азовці виносили тіла побратимів. Тих, кого можна було врятувати, окупанти кидали помирати. Проте, точної цифри спільнота не знає, а окупанти від початку займалися замітаннями слідів і фальсифікаціями обставин цього злочину.

Як зазначила пресслужба “Азову“, “Оленівка – це злочин проти людяності, порушення всіх можливих правил ведення війни і поводження з військовополоненими. Росія спирається на коротку пам’ять світової спільноти, на забуття її злочинів і власну пропаганду“.

Станом на зараз…

За даними організації “Спільнота Оленівки”, наразі в полоні перебуває понад 120 поранених під час теракту, з них 59 – тяжкопоранені. Звільнили з полону лише 11 поранених, але крайній раз це було 21 вересня 2022 року. Яким би травматичним не було усвідомлення втрат внаслідок трагедії, однак зараз першочерговим є подбати про тих, хто вижив. Це люди з пораненнями, які, зрозуміло, що у полоні не отримують належного лікування. А, отже, жертв теракту може стати ще більше.

Фото з вільних джерел