Пасіка для трьох поколінь: як працює сім’я наймолодшої бджолярки на Тернопільщині Оксани Пастущин

34-річна Оксана Пастущин з села на Тернопільщині – наймолодша бджолярка в області. Разом з батьком і сином вона доглядає понад пів сотні бджолосімей, які розміщені на їхній сімейній пасіці. Бджолярством жінка займається вже восьмий рік. Пасіку колись започаткував її батько – Степан Дека, пасічник із 40-річним досвідом, розповідає Суспільне Тернопіль.

«Запечатані комірки медові означають, що мед зрілий і готовий для відкачування», – пояснює Оксана. Вона демонструє рамки з медом, які збирає з літнього різнотрав’я. В роботі використовує дим і стамески – класичні інструменти пасічника.

На пасіці вирощують не лише мед, а й інші продукти бджільництва. Один із них – перга, або «бджолиний хліб».

«Бджолина сім’я приносить не тільки мед, а й бджолиний пилок. Потім вони його заносять в комірочку, додають свої ферменти, проходить процес ферментації в самому вулику. І це вже називається бджолина перга. Цією пергою вигодовуються молоді бджоли. А для людського організму вона має величезну цінність, бо збагачена великою кількістю мікроелементів, амінокислот», – розповідає пасічниця.

Оксана каже, що за роки роботи добре вивчила поведінку комах. Бджоли в її уявленні дуже схожі на людей:

«Бджолина сім’я дуже схожа з людською родиною. Там є своя ієрархія, де головною є жінка».

У вулику є свої «охоронниці» – бджоли, які стежать за порядком біля льотка, аби чужі не потрапили у вулик. Також є розвідниці – вони визначають, які рослини цвітуть поблизу, й повідомляють про це іншим. Роблять це особливим танцем:

«Бджілка танцює на рамках. Один вчений навіть розшифрував цей танець і за це отримав Нобелівську премію. У своїх рухах вона показує напрямок і відстань до нектару», – каже Оксана.

Оксана працює на пасіці разом із 10-річним сином Павлом. Хлопець охоче допомагає матері, вивчає бджолину поведінку та розповідає цікаві факти.

«Бджоли бачать все тільки у двох кольорах. Це синій і жовтий. А ще бджілка будує рами під кутом 90 градусів, щоб мед не витікав», – ділиться Павло.

Батько Оксани – Степан Дека – відповідає за якість меду. Він навчив доньку визначати, який мед натуральний.

«Мед не має текти як вода. Він має легенько стікати і складатися гірочкою. Якщо підняти ложку догори – струйка не повинна перериватися. Також слід пробувати на смак: липовий або гречаний мед має специфічний присмак у горлі. Різнотрав’я чи соняшниковий – м’якший», – пояснює жінка.

Щоб бджоли давали мед, у вулику має бути стабільна температура – близько 36–40°C. Важливо, щоб родина мала достатньо кормів.

«Від кормів залежить яйцекладка матки. Чим більше бджіл, тим більше меду», – розповідає пасічниця.

Через війну бджільництво в Україні ускладнилося: здорожчали інвентар, вулики, вощина, але ціни на мед залишалися незмінними.

«Зараз витрати дуже великі. А ціна на мед роками не змінювалась. Тільки через дефіцит весняного меду вона трохи зросла – від 150 до 300 гривень за літр», – каже Оксана.

Після купівлі меду його не слід тримати на сонці чи поблизу джерел тепла.

«Мед має зберігатися при кімнатній температурі – 18–20 градусів, не під батареєю. І якщо мед кристалізувався – це нормально. Всі меди, окрім акацієвого, з часом застигають», – пояснює Оксана Пастущин.

Читайте також: У Тернополі одружився Михайло Діанов.

У Тернополі одружився Михайло Діанов