У сучасній шкільній комунікації зйомка учнів стала звичним елементом публічного звітування: фото- та відеозйомки з уроків, заходів, конкурсів та екскурсій часто публікують на сторінках освітніх закладів у соцмережах чи на вебсайтах. Проте не завжди такі дії відповідають нормам законодавства і можуть порушувати права дитини.

Освітній омбудсмен разом з Українською Гельсінською спілкою з прав людини підготували докладне роз’яснення, яке має на меті захистити інтереси школярів, уникнути ризиків і зменшити тиск на педагогів.

Зображення дитини може бути віднесено до персональних даних. А їхня обробка, згідно із законом, потребує згоди особи або її законного представника. У випадку з дітьми таку згоду мають надати обидва батьки (якщо інше не визначено судом чи договором). Водночас недостатньо лише батьківської згоди — свою добровільну згоду має дати й сама дитина.

«Якщо дитина не бажає фотографуватися – її не варто змушувати це робити», – наголосила освітній омбудсмен.

Форма згоди не встановлена законом жорстко: вона може бути усною, письмовою або мовчазною. Однак мовчазна згода допустима лише за присутності батьків. Найнадійнішою є саме письмова згода, отримана до початку зйомки.

Згоду треба брати для кожного заходу окремо, навіть якщо в закладі раніше була підписана «довгострокова згода». Такий підхід краще захищає права дитини і дозволяє батькам чітко знати, навіщо і де буде використано зображення їхньої дитини.

На практиці педагоги часто змушені створювати та публікувати фотозвіти, що є вимогою не тільки адміністрації школи, а й місцевих органів управління освітою. Як пояснює освітній омбудсмен, таке примусове звітування не тільки навантажує працівників, а й підвищує ризики витоку приватної інформації.

«Прошу органи управління не вимагати від педагогічних працівників розміщення фото та відео дітей і надсилання фото- й відеозвітів, адже крім безпекових ризиків, це також покладає додаткове навантаження на вчителів», – зазначила вона.

Особливо небезпечними є такі публікації в умовах воєнного стану. Навіть поєднання фото з текстом про місце, час і подію може полегшити переслідування, шахрайство, шантаж або кібербулінг.

Чи можна використовувати фото, зроблене батьками?

Часто батьки самі публікують у соцмережах чи чатах світлини зі шкільних заходів. Проте це не дає школі автоматичного права використовувати ці матеріали — навіть якщо вони вже в публічному доступі. Для використання таких світлин школі все одно потрібна окрема згода.

У спільній публікації УГСПЛ та освітнього омбудсмена надано вичерпний перелік запитань і відповідей щодо:

• хто може дати згоду на зйомку дитини;
• якою має бути форма згоди;
• коли згода не потрібна;
• що робити, якщо дитина проти;
• як уникати порушень приватності.

Щоб зберегти баланс між публічністю, звітуванням і безпекою, освітнім закладам варто створити внутрішні політики щодо зйомки та публікації матеріалів. Усі процедури мають бути прозорими, зрозумілими, з пріоритетом на інтересах дитини. І найголовніше — дозвіл має бути добровільним і оновлюваним.

Читайте також: Випускники тернопільських шкіл зможуть отримувати спеціальні відзнаки.